Тема. Тяжко тому жити, хто не хоче робити. Леонід Глібов «Коник-стрибунець»

Мета: познайомити учнів з жанром байки, її особливостями; вчити передавати в інтонації характери дійових осіб, оцінювати їхні вчинки, виявляти мотиви їхньої поведінки; розширити знання про Л.Глібова; розвивати творчу уяву, допитливість, увагу, зв’язне мовлення, артикуляційні здібності; виховувати в учнів відразу до ледарів, нероб, поважне ставлення до слова, літератури.

Задачі:

- створити в процесі навчальної діяльності атмосферу творчого мислення, цілісного сприйняття теми уроку;

- формувати уміння систематизувати й розташовувати на образоні інформацію, отриману під час релаксації, та використовувати її;

- розвивати культуру зв'язного мовлення, пам'ять, образне мислення, кмітливість;

- виховувати моральні якості, риси характеру, які допомагають стати справжніми людьми: почуття порядності, милосердя, співчуття, добра.

Обладнання. Проектор, музика для релаксації, кольорові олівці, мед, аромалампа з ефірною олією пахощів лугових квітів, мультимедійна презентація.

Тип уроку: комбінований за біоадекватною методикою

Підготувала. Вчитель початкових класів Шастіна Євгенія Володимирівна

Хід уроку

І. Організаційний етап

1. Гармонізація простору.

- Любі діти!

Давайте щиро привітаємо один одного такими словами:

Я всміхаюсь сонечку –

Здрастуй, золоте!

Я всміхаюсь квіточці,

Хай собі росте.

Я всміхаюсь дощику –

Лий хоч із відра…

Друзям посміхаюся,

Зичу їм добра!

Коло об'єднання

- Візьміться за руки,об’єднайтеся в коло, посміхніться один одному. Кожен із нас – це часточка всесвіту. Ми любимо себе. Ми любимо один одного і все, що нас оточує.

- Пошліть свою любов всім дітям планети Земля!(Діти планети Земля, ми любимо вас!).

- Пошліть свою любов планеті Земля ( Земле, ми любимо тебе!).

Ми бажаємо всім здоров'я і любові!

2. Рефлексія. Вправа «Мікрофон»

Чого ви чекаєте від сьогоднішнього уроку? Яким хочете, щоб був урок?
– Щоб наш урок був гарним, цікавим, змістовним, якими ви бажаєте бути на уроці?

– Я згодна з вами. Мені приємно вчити того, хто хоче вчитися.

II. Вправи на розчитування та артикуляцію.

- Але перш ніж розпочати вивчати матеріал уроку, давайте зробимо розминку для наших ротиків, щоб вони були слухняними.

1. Артикуляційна зарядка.

Попросимо тиші – ц-ц-ц.

Розженемо галасливих птахів – кш-кш-кш.

Дзюркоче вода у струмочку – дз-дз-дз.

Загуркотів у полі трактор – р-р-р.

Закаркали ворони – кар-кар-кар.

2. Чистомовка.

Жу-жу-жу – вам мурашку покажу.

Жі-жі-жі – гострі точимо ножі.

Зу-зу-зу – погодуй мою козу.

Са-са-са – укусила ніс оса.

Ра-ра-ра – ми весела дітвора.

3. Гра « Блискавка»

Слова для гри: степу, траві, жито, молодець, стрибунець, земляче, небораче, розкошував, розгулявся, опізнився.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку

1. Мозковий штурм

– Згадайте з якими літературними жанрами ви вже знайомі? ( Вірші, казки, оповідання, легенди, загадки…)

2. Шифрограма - колограма

– Сьогодні ми ознайомимося з новим жанром. А з яким, ви скажете, коли розшифруєте шифрограму - колограму.

Ключ: читати за рухом годинникової стрілки через букву, починаючи з виділеної. (Байка)

3. Повідомлення теми та мети уроку

Саме про те, що таке байка ми будемо говорити на уроці. Познайомимося з відомим українським байкарем та з однією з його чудових байок.

А тема нашого уроку «Тяжко тому жити, хто не хоче робити».

Робота над деформованим текстом
баСтриє жинапру – Стрибає пружина -

лезена в їне пинас. зелена в неї спина.

З витра на линстебку, З трави на стеблинку,

з гліки ан жинстеку. з гілки на стежинку.

То про кого ця загадка?

А де живуть коники?
IV. Засвоєння нових знань. (Сенсорно - моторний етап)

1. Слово вчителя.

Я запрошую вас в уявну подорож на луки.
2. Релаксація.
Займіть зручне положення. Розслабте обличчя, плечі, руки, тіло, ноги, відчуйте свою розслабленість. Заплющить очі, зробіть глибокий вдих і видих (З рази).

Ви спокійні, щасливі, вам дуже добре. Подумки відправляйтесь на прогулянку. Ви йдете стежиною. Яскраво світить сонечко, повіває приємний вітерець, який розносить пахощі лугових трав. Ви на луках. Подивіться, яка краса навколо.

Це квіти зробили луки такими розмаїтими й запашними, бо їх тут надзвичайно багато — синіх, червоних, білих, жовтогарячих. Дивишся — і очі розбігаються. Кожна бджілка, кожна комашка летить до якоїсь квітки, як до знайомої. Ось ромашка з білими рясними пелюстками й золотою серединкою. На неї сів метелик із барвистими й легкими, мов пелюстки, крильцями. А он дзвіночок хитає раз у раз голівкою та ніби кличе: день-дзень, я тут! Глядь — до нього джмелик у гості! А придивіться до низу різнотрав'я, — там просто диво! Хто тут тільки не мандрує: мурашки своєю злагодженою командою торують стежку до свого замку, якісь чорненькі жучки, що поспішають так, ніби спізнюються на якісь урочистості, маленькі метелики, що спустилися донизу відпочити від своїх клопотів... Дивовижний світ, і хочеться до нього дослухатися, вбачати кожний порух, бо це так захоплююче й надзвичайно привабливо. У зеленій травичці високо стрибає коник–стрибунець. Він маленького розміру. Кольору зеленого, мов листочок. Коник має шість ніжок. На голівці двоє оченят. Він видає цікаві звуки у траві. Кажуть, що він має чудову скрипку. Давайте послухаємо, що ж він там говорить. «Байка – це невеликий за обсягом віршований твір з повчальним змістом.» І вже за ним шепочуть квіти: «Байка – це невеликий за обсягом віршований твір з повчальним змістом.» Підхопила цю інформацію бджілка, летить і весь час повторює : «Байка – це невеликий за обсягом віршований твір з повчальним змістом.»

Дуже гарно та цікаво на луках, але нам слід повертатися до класу. Подякуйте конику, квітам, бджілці за цінну інформацію. Попрощайтеся з ним. Відчуйте свої руки, ноги, поверніться в клас. Розплющить очі і посміхніться.

3. Контроль сприйняття навчальної інформації

Бесіда на закріплення образу

- Чи вдалося вам побувати на луках?
-Які кольори і звуки вас оточували?

-Яким у вашій уяві були луки?

- Давайте за допомогою вправи «Східці» повторимо вислів про байку.

V. Символьний етап

1. Малювання образона.

- Перед вами аркуш паперу, олівці. Намалюйте те, що ви побачили під час уявної подорожі, нанесіть інформацію про байку, яку ви почули.

2. Бесіди за малюнками дітей.
3. Порівняння свого образона з образоном учителя, спроектованого на екран.

VI. Логічний етап.

Сприймання і усвідомлення нового матеріалу

Літературна скарбничка
Звернімося за мудрістю до «Літературного словника» і дізнаємося більше про цей новий жанр літератури.
Діти зачитують тлумачне поняття «байка» із підручника (В. Науменко Літературне читання 3 клас) на стор. 91
Байці властива алегоричність – наділення тварин, рослин, предметів і явищ рисами людського характеру. Наприклад, поняття «працьовитість» передається в образі бджоли, «упертість» - в образі осла.
З якими рисами людського характеру асоціюються слова : лисиця, сова, заєць? ( хитрість, мудрість, боягузтво)
А як ви думаєте, хто такий байкар? (Автор байок)
Біографічна довідка
Сьогодні ми познайомимося з видатним українським байкарем Леонідом Глібовим. Наші літератори підготували цікаву інформацію про нього.

- Видатний байкар Леонід Глібов народився 5 березня 1827 р. в селі Веселий Поділ на Полтавщині. У дитинстві Льолик, як його всі звали, був веселим і жвавим. Йому подобалося все красиве, але найбільше він любив доглядати за квітами. Його й прозвали «королем квітів». Знайомі й родичі, вітаючись з ним, казали: «Здоров був, Льолику, квітчастий королику».

- Леонід Глібов любив дітей. Він деякий час працював учителем історії і географії. Про нього залишилися спогади як про хорошого вчителя, котрий не бив учнів, як тоді було заведено, не заставляв зубрити уроки, а ставився до них з повагою.

- Свої твори для дітей він підписував псевдонімом «Дідусь Кенир». Розказують, що колись його батько купив дуже співучу пташку – кенера, (канарку) що послухати спів птаха сходилися сусіди. На запитання, куди йдуть, вони казали: «До Івана Кенира». Так і прозвали батька по-вуличному «Кенир». Коли ж Леонід Глібов почав творити для дітей, то згадалося йому своє дитинство, й оце батьківське прізвисько, як пам'ять про ті щасливі дні.

- Л. Глібов любив дітей. В його доробку багато загадок, віршів, байок

Сам Л. Глібов так висловився про байку:

Здається, байка просто бреше,

А насправді ясну правду чеше.

Нікого в світі не мине,

Читайте, згадуйте мене.

Молодці. А зараз трішки відпочинемо.
Фізкультхвилинка «То не є проблема»

Опрацювання байки «Коник-стрибунець»
Л. Глібов писав: «Моя байка, добрі люди, у пригоді, може, буде».
1). Читання анаграм

— Наберемося мудрості, читаючи байку Глібова. Але спочатку відгадайте головних героїв.

никко (коник)

рахаму (мураха)

— До якої частини мови належать ці слона? (Іменники)

— Назвіть їх одним словом. (Комихи)

2). Підготовка до сприймання байки

— Герої цієї байки комахи. Юні натуралісти розкажуть нам усе, що знають про них. (Розповіді учнів групи про комах, демонстрування слайдів.)

1-й учень. Коник-стрибунець живе на луках. Він утворює звуки, тручи крилами. Живиться дрібними комахами і рослинами.

2-й учень. Мурашок на нашій планеті налічується понад 12 тисяч видів. Ці комахи ніколи не сплять. Коли настають холоди, вони скупчуються в певних місцях і так зимують.

— Кого із цих комах ви можете назвати працьовитими?

3). Випереджальне завдання. Прогнозування

— Мураха і Коник є дійовими особами байки Л. Глібова.

Прочитайте назву твору, розгляньте ілюстрації та «спрогнозуйте, про що може йти мова у байці.

4) Слухання байки. Інсценізація трьома учня ми

(автор, Коник, Мураха)

— Послухайте байку. З яким проханням звернувся Коник до Мурахи?

5). Перевірка сприймання

— Про що попросив Коник у Мурахи?

V.Лінгвістичний етап Закріплення вивченого матеріалу

6). Аудіювання байки

1. У яку пору року з Коником-стрибунцем трапилося лихо?

а) Навесні;

б) узимку;

в) улітку.

2. Де скакав Коник?

а) У гаю, в траві;

б) у садку, в траві;

в) у степу, в траві.

3. Яка комаха була безтурботною?

а) Мураха;

б) Коник;

в) Комар.

4. Що найбільше полюбляв коник?

а) Співати;

б) грати;

в) танцювати.

5. Як ви розумієте значення виразу «вдатний молодець»?

а) Здоровий;

б) міцний;

в) умілий.

6. Якою є мораль байки?

а) «Що посіяв — те й пожнеш»;

б) «Чого не розумієш — не берись»;

в) «З чужого лиха не смійся».

Взаємоперевірка (у парах).

Відповіді: 16), 2в), 36), 4а), 5в), 6а).

7). Словникова робота

1) Тлумачення лексичного значення слів.

• Вдатний — вмілий;

• досхочу — вдосталь;

• не вгаваючи — не змовкаючи;

• гульк — раптом;

• серце мліє — зупиняється, болить;

• непереливки — дуже погано;

• проворний — спритний;

• небораче — бідолахо;

• вдача — характер;

• небоже — племіннику.

2) Перевірка мимовільної уваги.

— Пригадайте перше слово.

— Яке значення має слово небіж!

8). Мовчазне читання байки учнями

— Як і чому змінювалася поведінка Коника?

І веселий, і співучий... Коник плаче, серце мліє... Як же в світі не радіти?...

— Усно поділіть текст на 2 частини: розповідну і повчальну.

Перевірка відповідей.

— Якими словами розпочинається повчальна частина? (На таку веселу мову...) .

9). Робота за частинами байки

1) Обирання за таблицею темпу, сили голосу та тону читання.

Темп — прискорений;

сила голосу — звичайна;

тон читання — веселий.

2) Виразне читання І частини вголос.

3) Відповіді на запитання.

— Якими словами автор описує коника?

Коник, вдатний молодець, і веселий, і співучий, і проворний стрибунець.

— Доведіть, що конику було влітку добре.

Досхочу розкошував

І цілісінькее літо,

Не вгаваючи, співав;

Розгулявся на всі боки,

Все байдуже, все дарма...

— Що позначено трьома крапками? (Незавершеність думки)

►► II частина

1) Обирання за таблицею темпу, сили голосу та тону читання.

• Темп — швидкий (Коник), нормальний (Мураха);

• сила голосу — голосно (Коник), звичайна (Мураха);

• тон читання — переляканий (Коник), рішучий (Мураха).

Читання за особами II частини у групах (дівчатка — Коник,
хлопці — Мураха, автор).

3) Відповіді на запитання.

— Якими словами передано страх Коника? (Коник плаче, сер це мліє...)

— Як називає Коник зиму? (Лихом)

— Зачитайте опис зими.

— Про що просив Коник Мураху?

— Що відповіла йому Мураха?

►► III частина

1) Завдання «Жива картинка».

Один учень читає III частину, а інший реагує на почуте жестами, мімікою, рухами.

2) Відповіді на запитання.

— Що згадує Коник про своє життя влітку?

10) Релаксація для очей.

— Зараз ми «пострибаємо» очима разом із Коником.

Уявіть, що ми опинилися на галявині. Сонечко сяє. Чисте повітря. Аж тут у траві стрибнув коник: угору, униз (повторити декілька разів), поруч бігають мурашки стежкою: праворуч, ліворуч (повторити декілька разів), а бджілка кружляє над квіточкою (повторити колові рухи очима), медок збирає. Ми піднімаємо руки до сонечка, усміхаємося та до роботи беремося.

►►IV частина

1) Читання хором IV частини у спосіб «Диктор».

2) Відповіді на запитання.

— Що таке гопак?

— Це повчання стосується тільки Коника?

— Яких людей хотів показати автор в образі Коника-стрибунця і Мурахи? (Лінивих, байдужих, безтурботних; працьовитих, цілеспрямованих, розумних)

— Який висновок ми повинні зробити для себе? (Ми маємо працювати, щоб щось мати.)

— «Як дбаєш, так і маєш», — каже народна мудрість.

11). «Систематизатор знань»

1. Визначення теми і мети байки

— Зробимо висновок, визначимо тему і головну думку байки.

1) Повторення правила про тему і головну думку тексту.

Тема: те, про що повідомляється у тексті.

Головна думка: те головне, про що хотів сказати автор (повчальний зміст).

2) Аналіз дітьми.

Тема: як Коник ледарював і не підготувався до настання зими.

Головна думка: потрібно дбати про своє майбутнє, завтрашній день і наполегливо працювати.

— «Зима спитає, де літо було».

3). Пошуково-дослідницька діяльність. Робота в групах (картки із завданням)

1 група

Читання байки в особах.

2 група

Байка "Коник-Стрибунець" була написана в ті часи (1890 р.), коли у селі кожен господар ще з осені дбав про урожай, робив запаси на цілий рік, щоб вистачило до нового хліба. Адже магазини, як зараз, тоді були тільки у містах, куди не завжди хазяїн мав змогу поїхати.. А прийняти на зиму чужу людину, це означало наразити своїх рідних на небезпеку злиднів або й голоду. Зараз часи інші. Голод нікому не загрожує. Чи змінилось наше ставлення до Коників-Стрибунців?

Подумайте і скажіть, як би вчинили ви на місці Мурав’я?

3 група

Скласти порівняльну характеристику головних героїв за таблицею

Коник-стрибунець

Мураха

Відмінне

Спільне

Відмінне

VІ. Підбиття підсумків уроку.
– З яким новим жанром познайомилися? Що називається байкою?

Чим байка відрізняється від вірша? А від казки?
– Які недоліки людського характеру засуджувались у байці, прочитаній сьогодні?

– Які ваші враження від уроку?

– Чи виправдались ваші очікування?

Діти, згадайте, хто вам надав цінну інформацію для нашого уроку? Бджілки, які збирали з квітів нектар на луках, передали вам медок, щоб ви посмакували та завжди пам’ятали, що тяжко тому жити, хто не хоче робити.

Гра « Продовж речення»

«Сьогодні на уроці я …».

VІІ. Домашнє завдання

Середній рівень : читати байку «Коник – стрибунець» в особах.

Достатній рівень: вивчити напам’ять байку «Коник – стрибунець».

Високий рівень: скласти казку "Як Мурашки перевиховали Коника-Стрибунця".

« Здається байка тільки бреше,

А справді явну правду чеше,

Нікого в світі не мене

Читайте, згадуйте мене.»

Л.Глібов