Вчитель.Я рада вітати всіх присутніх у цьому залі.В гостях у нас сьогодні вчитель, поет, член літературної спілки «Поділля»- Марія Іванівна Будзінська. Вона є автором книги для дітей молодшого шкільного віку «Сонечко, сонечко, посвіти», яку ми сьогодні й презентуємо (аплодисменти).
Ведуча.Безмежна, різнобарвна, родюча, щедра наша земля.Кожен її куточок повен життєдайної сили та наснаги.Тут народжуються і зростають щирі українці, вірні сини й дочки України.Серед них і наша землячка, широкої душі людина, розумна, талановита, трудолюбива Марія Іванівна Будзінська, з якою ми сьогодні й зустрічаємося .
Ведучий.Народилася вона 17серпня 1942року в селі Чорна Чемировецького району наХмельниччині.Закінчила Кам’янець-Подільський педагогічний інститут.
Ведуча.Марія Іванівна уже багато років працює вчителем математики в НВО№5 м.Хмельницького.Вона автор книжок «Математика в поетичному обрамленні», «Барви довгого дня», «Математика поетичною мовою», «Тепло долонь», «Немов любові талісмани», «Сонечко, сонечко, посвіти».Також є членом Хмельницької літературної спілки «Поділля».
Ведучий.Сьогодні спочатку ми подаруємо Вам, Маріє Іванівно, і всім присутнім можливість чути з наших дитячих вуст Ваші чудові поетичні рядки.Це з Вашого серця народився прекрасний вірш «Україна». Дитина: Україна Україна-це Карпати, І Крим, і Полісся, Дуб широкий і високий, Що в полі розрісся.
Україна-Херсонщина, Придніпров’я і Донбас, Ще й червоная калина, Що росте в саду у нас.
Україна-це домівка, Моя вулиця, село. Це зелене жито в полі, Що колосом проросло.
Дитина. -Столиця нашої держави- прекрасне, величне місто Київ.До вашої уваги вірш «Наша столиця». Над дзвіницями соборів Дзвін малиновий пливе, О, велике місто Київ- І чудове, й чарівне.
-3- Це столиця України, Наша гордість і краса. Піднімаються дзвіниці В голубії небеса.
Києво-Печерська лавра На крутих схилах Дніпра. Стародавнє місто Київ- Золотії ворота.
Ведуча.А ось так Марія Будзінська написала про рідну Хмельниччину.
Дитина.Вірш «У рідному краї біленька хатина» Поля колосисті, Зелені рівнини, Луги і ліси, Барвисті долини.
Ріки і озера, Червона калина, У рідному краї Біленька хатина.
Ведучий.Ми, діти, дуже любимо малювати.
Дитина.Вірш «Намалюю хатку»(супроводжується показом малюнків). Намалюю хатку, Голубі віконця І хмарки у небі Під променем сонця.
Намалюю квіти, Голубі й вогнисті, Щоб була хатинка, Як в вінку барвистім.
Намалюю бджілку На білій ромашці, І буде хатинка Наче в дивній казці.
Ведуча.Всім відомо, що на Україні є багато символів і серед них лелека...
Дитина.Вірш «Лелеки, лелеки...» Лелеки, лелеки, Куди ви літали? -Далеко, далеко,- -4- Лелеки сказали. -За синєє море, За високі гори Літали, літали, Зиму переждали.
Тепер повернулись До рідного краю, До рідного краю, Жаданого раю.
Ведучий.Ще наш край, наше Поділля називають сонячним.І ми, діти, любимо ніжитися у сонячному промінні.
Дитина.Вірш «Я на сонечку лежу» (показ малюнків) Я на сонечку лежу, Повільно дрімаю, Ніби мені сниться сон, Я розповідаю.
Під хмарками угорі Метелик літає, А картоплю на городі Слоник поливає.
Мишка сіє огірочки, Телятко співає, А маленьке каченятко На сопілці грає.
Бджілка меду наносила В глиняне горнятко. І до столу запросила Мале ведмежатко.
Кротик грядочку копає На жовтії дині, Вже й роботи не лишилось Нашій господині.
Я на сонечку лежу, Повільно дрімаю, Ніби мені сниться сон, Я розповідаю. Вчитель.Збірку розпочинає вірш під однойменною назвою «Сонечко, сонечко, посвіти».До слів цього вірша наш музичний керівник Киба Віра Віталіївна написала –
-5- музику.І тепер цей твір можна не тільки читати, а й співати разом з дітьми (виконання).
Ведуча.Український народ трудолюбивий і добросердний: полюбляє мешкати разом із різними домашніми тваринами. (Інсценізація) Діти.»Біла киця». -Біла кицю, біла кицю, Що ж ти наробила? Свої ніжні білі лапки В росі намочила.
-А роси я не боюся- Срібная водиця, У росі я купаюся,- Відповіла киця.
-Біла кицю, біла кицю, Що ж ти наробила? Свій біленький кожушок В росі намочила.
-А роси я не боюся В цей сонячний ранок, Бо тепер мій кожушок, Неначе серпанок. Дитина.Вірш «Ходить півник» Ходить півник гордовито, Ходить по подвір’ї У червонім гребінці, В строкатому пір’ї.
Він господар для усіх- Для рябої квочки, Для курчат і каченят, Для старої качки.
Задивилося курчатко На красеня-півня І подумало маленьке: -Чи ж я йому рівня?
-6- Ведучий.Великого значення українці надають розвитку освіти: всі діти відвідують спочатку дитячі садочки, а згодом ідуть до школи.Багато із них ще додатково відвідують різні гуртки, а дехто ходить на курси іноземних мов.
Дитина.Вірш «Плекане курчатко» Ой малесеньке курчатко, Сонечко жовтеньке, Жило одне-однісіньке У своєї неньки.
Квочка-мати те курчатко Пильно доглядала, Берегла від ворогів, Добре годувала.
А як стало те курча Трохи підростати, Задумалась квочка-мати, Як освіту дати.
-Ти ж у мене однісіньке,- Бідкалася квочка,- Хочу, щоб принцесою Стала моя дочка.
А для цього треба вчитись І мови вивчати: І англійську, і французьку, Рідну мову знати.
-Нащо мені стільки мов?- Спитало курчатко. -Щоби бути освіченим, Моє ти дитятко. Дитина.Інколи діти хворіють.Особисто я зовсім нещодавно був на лікарняному.Тому тема вірша, який я зараз вам розповім, близька мені.Вірш «Хворе ведмежатко»
Заболіло якось горло У ведмедика сильно, Хоч матуся доглядала Його добре й пильно.
Та ведмедик, хоч малий, Мав вперту натуру, Не хотів, щоб Сова-лікар Зняв температуру.
-7- Слоник приніс в хоботку Цілющу водичку. До хворого допустили Знахарку Совичку.
А ведмедик сумно каже: -Чув я: рій десь пролетів, Ніщо мені не допоможе! Бо я меду захотів.
Ведуча.У Марії Іванівни вірші носять глибокий виховний зміст.Ось як вона за допомогою віршованого слова вчить нас бути поміркованими, мудрими, поступливими.
Дитина.Вірш «Дві кізочки» Дві кізочки, дві кізочки Були розумненькі Стрілись вони на стежечці Та такій вузенькій.
І ніяк на тій стежині Розминутись не можна, І це зразу зрозуміла Кізонька кожна.
Постояли, подумали, Розминатись вже пора- З одного боку прірва, А з другого гора.
Тоді кізонька одна На бік повернулась І до гори крутої Міцно притиснулась.
Друга кізка через неї Обережно перейшла. Ось так кізки розминулись, І такі були дива.
Ведучий.А зараз послухаємо вірш «Два півники» і кожен про себе хай поміркує, чи є у нашій школі такі півники?
Дитина. Два півники, два півники, Билися завзято, -8- Кругом пір’я з них летіло Багато, багато.
Запитав я в татуся: -Чого вони б’ються? -Та тому вони, синочку, Й півнями зовуться. Дитина.Усім відомо, що дівчатка дуже люблять чепуритися.Я особисто люблю приміряти нові сукні, мамині туфлі на високих підборах, робити різні зачіски.Наша гостя написала веселий віршик ще про одну таку чепурушку- про лисичку.Отже, вірш «Задивилася в люстерко» Задивилася в люстерко Хитрая лисичка: -Ой, яка я вже красуня, Хоч і невеличка.
Заквітчаюся я зіллям, Одягну сорочку, Буду ходить, як панночка, В зеленім садочку.
Ніхто мене не впізнає: Ні заєць, ні мишка, Не гарчатиме собака, Буде рада кішка.
Та забулася хитрюща Хвостика сховати, А по ньому ту лисичку Вмить можна впізнати. Ведуча.Тепер послухайте, як Марія Іванівна вдало описує трудолюбивих дітей та ледарів.
Дитина.Вірш «Дівчинка Маринка» Дівчинка Маринка В хаті прибирала, Борщику зварила Та ще й малювала.
Все вміє робити Мала господиня, Зрадіє матуся, Коли прийде нині.
Дитина.Сценка «Зайченята» Залишила мати дома Шість маленьких зайченят, -9- Дала кожному роботу, Працювало ж лише п’ять.
Одне пекло пироги, Друге гріло кашку. А четверте біля столу, Третє мило ложку.
П’яте в хатці прибирало, Помило підлогу, Біля хатки гарнесенько Підмело дорогу.
Тільки шосте зайченя На ковдрі лежало І морквиночку рожеву Як сосочку ссало.
Заплющило воно очки Так, ніби дрімає. Добре знає, що роботи Йому вже немає. Дитина.Минулого літа у нашій сім’ї сталася незвичайна пригода.Сильна буря зруйнувала ластівчине гніздо і воно впало на підвіконник разом із ластів’ятами.Ми з бабусею забрали їх до квартири і змайстрували їм гніздечко.Годували їх опаришами із риболовецького магазину та комарами, пізніше варили яєчко.Двоє із шести ластів’ят загинули, а четверо підросли і, коли вони навчилися літати,- ми їх випустили. Тому, коли я прочитала вірш Марії Будзінської «Ластівка»- захотіла вивчити його.Я надіюсь, що цієї весни наші вихованці повернуться до нас і зів’ють гніздечка біля наших вікон. Ластівка літає, Ластівка кружляє, Б’ється, наче в клітці, Шукає гніздечко В закритій повітці.
Торішнє гніздечко Вона не забула, З далеких країв Вже вона повернулась І в двір заглянула.
Уже зійшло сонце, Відкрийте віконце! Хай знайде гніздечко Своє кубелечко, Воно ж недалечко.
-10- Будуть у гніздечку Малі ластів’ята, Будуть підростати І буде їх вчити Ластівка літати.
Ведучий.Тепер просимо Марію Іванівну розповісти про себе...
