Дата:23.02.2012 Клас: 4
Тема. Рідний край на території України
Мета: дати відомості про розташування місцевості, де прожива¬ють учні, на карті України, особливості її рельєфу; навчити дітей визначати сторони горизонту за місцевими ознаками; розвивати спостережливість; виховувати любов до рідного краю.
Обладнання: карта України; контурні карти; карти області, де проживають учні, презентація.
ХІД УРОКУ
I. Підсумок фенологічних спостережень
II. Актуалізація опорних знань. Повідомлення теми і мети уроку.

Живе із народами в братньому колі
Дочка України — Волинь моя мила,
Хто з нею не бачивсь, приїдьте, будь ласка,
Тут ріки й озера, гаї солов’їні,
Якщо ви забули, що таке казка,
її ви зустрінете в нас на Волині.
Олександр Богачук
— Як ви зрозуміли слова відомого українського поета?
— Сьогодні ми розпочинаємо вивчати новий розділ «Твій рідний край», з якого дізнаємося про розташування нашого краю на карті України; про те, які у нас є особливості погоди; якими бувають корисні копалини; який рослинний та тваринний світ поширений у нашій місцевості; яка промисловість розвину¬та; як охороняється природа рідного краю.
Тема сьогоднішнього уроку — «Рідний край на території України».
Вправа «Очікування».
III. Сприймання та усвідомлення нового матеріалу
1. Розповідь учителя
Загальні дані (орієнтовно)
Волинська область утворена 4 грудня 1939 року. Розташована на північному заході країни в зоні українського Полісся. . Волинська область простягається з півночі на південь на 180 кілометрів, а з заходу на схід — на 150 кілометрів. Межує з Рівненською та Львівською областями. По території області проходить державний кордон протяжністю 395 км: з Республікою Польща довжиною 190 км на заході, з Республікою Білорусь – 205 км на півночі.Прикордонне становище області сприяє міжнародним зв’язкам у галузі економіки, освіти, науки та культури.
За своєю площею — 20,2 тис. км кв. (або 3,3% від загальної площі України) — наша область знаходиться на 21 місці. Але в західній частині України вона одна знайбільших областей. На її території могли б розміститись 8 таких країн, як Люксембург.
В області проживає понад 1 млн. 64 тис. чоловік. 2,2% від населення України, у тому числі: 50,4% – міське населення, сільське – 49,6%. Щільність населення –52,9 осіб/кв. км, що є низькою у порівнянні з іншими регіонами.
Національний склад населення Волинської області однорідний. Частка українців складає 96,6%, 2,4% – росіяни, 0,1% – поляки, 0,3% – білоруси, решта – чехи, словаки, німці та інші.
На Волині, переважають українці. Поряд з ними живуть росіяни, білоруси, поляки, євреї та люди інших національностей.
Символіка Волині

Герб Волині
В щиті із заокругленою нижньою частиною у червоному полі білий (срібний) хрест. Найдавніше кольорове зображення герба Волині збереглося в Арсенальному списку (Париж) геральдичної праці польського історика 15 ст. Яна Длугоша. Ймовірно, герб Волині витворився із зображення на хоругві одного з Волинських князів, яке зафіксоване на цеглині 13 ст. з монастиря Апостолів у Володимирі (13-18ст.). 1856 р. затверджено герб Волинської губернії – білий (срібний) хрест у червоному полі. В період II Речі Посполитої (1921–1939) герб Волині використався на емблемах державних установ та інституцій. В радянський період не використовувався з ідеологічних міркувань.

Прапор
Прапор Волинської області являє собою полотнище зі співвідношенням сторін 5 до 7. У центрі на червоному (колір стиглої вишні) тлі рівнораменний хрест білого (срібного) кольору, що торкається своїми кінцями країв прапора (так званий фіксований). У правому верхньому куті розміщено один з найдавніших варіантів історичних хрестів Волині 15-18 ст. (лапчастий).

Область поділено на 16 районів, 11 міст, в тому числі 4 міста обласного значення (Луцьк, Володимир-Волинський, Ковель, Нововолинськ), 22 селища міського типу, 1053 сільських населених пункти. Кількість населення весь час змінюється: люди народжуються і помирають, переїжджають з одного місяця жити в інше. Чим кращі умови для життя, роботи, відпочинку, тим більше людей проживає в області, районі, місті, селі. Найбільші міста: Берестечко, Володимир-Волинський, Горохів, Камінь-Каширський, Ківерці, Любомль, Рожище, Устилуг.

Луцьк — адміністративний, економічний, культурний центр Волинської області. Це одне з найдавніших слов'янських міст, що розташоване на річці Стир, в її мальовничій заплаві, там, де Волинська височина межує з Поліською низовиною, де поєднуються низовинні і підвищені ділянки, де заплавні луки входять у територію міста, потопаючи в зелені парків, скверів, що займають площу понад 500 гектарів. Місто охоплює площу 42 км кв., простягаючись до 10—15 км. За своєю площею Луцьк перевищує майже в 10 разів площу Ватикану — країни в Південній Європі. В місті проживає 218 тис. чол.. За цим показником воно відноситься до середніх. Але якщо врахувати, що в такій країні Північної Європи, як Ісландія, проживає 250 тис. чол., то наш Луцьк — велетень! Коріння його сягає у сиву далечінь. Минулим віють мури замку Любарта, підносяться ввись корпуси храмів. Луцьк – це місто, де майже на кожному кроці поєднується минуле і сучасне. Вузькими стрічками в’ються асфальтні дороги і залізниці що ведуть з Луцька – обласного центру Волинської області – в найвіддаленіші її куточки.
Волинь – колиска слов’янська, земля, повна таємниць . На північ від Луцька шумлять ліси. Серед їх смарагдової зелені через сіножаті і поля тихо несуть свої води мальовничі волинські ріки — Прип'ять, Турія, Стохід, Стир... Синіми перлами розсипані на пісках і болотах неповторної краси озера. Найбільше серед них Світязь - український Байкал. Волинь вабить до себе численних мисливців, рибалок. В лісах повно ягід і грибів. Саме тут, серед казкової незайманих зелених морів і овіяних легендою озер, народилась безсмертна «Лісова пісня» Лесі Українки. Навколо Луцька розкинулись золоті поля пшениці, цукрових буряків. На луках випасається худоба.
Форми земної поверхні Волині
Північна частина області – низинна, вкрита лісами (західна частина Українського Полісся), південна лежить на Волино-Подільській височині. Із заходу на схід область перетинає смуга горбів (Любомльсько-Столинське пасмо або Волинська гряда). За природними умовами Волинь поділяється на три зони: північно-поліську, південно-поліську й лісостепову. Найбільшою є північно-поліська зона, яка займає 3/4 території області. Характерною особливістю цієї зони є рівнинна низина, яка здебільшого вкрита лісами й болотами. Південно-поліська і лісостепова зони розташовані на Волинсько-Подільській височині, яка характеризується хвилястим рельєфом і пагорбами різної висоти. Найвища точка Волині знаходиться біля села Бужанка Горохівського району – 292 метри над рівнем моря. Найнижча – 139 м – поблизу гирла річки Стохід, там, де вона впадає у Прип’ять.

На території області – 220 озер. Найбільші серед них – Світязь, Пулемецьке, Турське. Налічується майже 130 річок і річечок. На Півночі тече ріка Прип'ять з притоками Вижівкою, Турією, Стоходом. Одна з приток Прип’яті є річка Стир, яка пересікає своїм руслом обласний центр. Всі ці річки несуть свої води до Дніпра, а далі – до басейну Чорного моря. На заході області вбирає в себе ряд приток ріка Західний Буг, що несе свої води до басейну Балтійського моря.

Флора області складає 1525 видів. На території області зростає 72 види рослин, занесених до Червоної книги України, з яких лише близько половини видів перебуває у межах природно-заповідного фонду.

Фауна хребетних області складає 387 видів, з них за класами: круглороті –1, риби – 34, земноводні – 12, плазуни –7, птахи – 269, ссавці – 64. В лісах мешкають лосі, благородні олені, косулі, зайці, дикі кабани, вовки, лисиці та рідкісні – зубри, бобри, видри, чорні лелеки, сірі чаплі, фазани, тетеруки, глухарі та інші. В озерах, річках, інших водоймищах Волині водяться 34 видів риб, зокрема, короп, карась, лящ, сом, окунь, вугор, лин, судак, щука, марена, товстолобик та інші. На території області зустрічається – 94 види тварин, занесених до Червоної книги України.
Корисні копалини
На Волині є 18 видів корисних копалин, серед яких 12 видів (вугілля, газ природний, гелій, торф, германій, пісок скляний, пiдземнi прiснi та мiнеральнi води, торф’яна грязь, сировина цементна, мідь i фосфорити) відносяться до корисних копалин загальнодержавного значення. Останні два види (мідь i фосфорити) розвiданi недостатньо, їхні запаси не визначені, а місце залягання поки що не віднесені до державного фонду родовищ.
У південно-західній частині області розробляються поклади кам’яного вугілля, які відносяться до Львівсько-Волинського басейну. Близько 7 млрд. кубічних метрів газу розвідано в Локачинському родовищі. Ряд родовищ самородної міді виявлено на Ратнівщині. На півночі області є поклади жовтих і зернистих фосфатів. В озерах знаходяться значні запаси (понад 61 млн. тонн) сапропелю – цінної сировини, яка використовується як добриво, кормові добавки для відгодівлі худоби, а також у медицині. Родовища карбонатної сировини оцінюються в 29 мільйонів тонн. В
господарствах використовують виготовлене з місцевої сировини вапно, карбід. Промислове значення мають поклади базальтів. У поліській зоні краю є значні родовища торфу, гончарної глини.

Клімат – помірно континентальний, В середньому за рік випадає 560–620 мм опадів. Середня температура січня становить -5°С, липня –.+19°С.

Ґрунти
Серед зональних типів ґрунтів за площею переважають дерново-підзолисті, лучні, менше дернових, лісостепових опідзолених, ще менше типових чорноземів.

2. Практична робота 1 (у парах)
1) Робота з фізичною картою України.
Діти працюють за планом, що записаний на дошці.
1. Знайдіть на карті свою область.
2. Покажіть обласний центр.
3.Визначте, в якій частині України знаходиться область.
4.З якими областями межує?
5.Обчисліть відстань від обласного центру до Києва.

2) Усна розповідь про область, у якій живете.
3. Робота у зошиті.
4. Відповіді на запитання підручника (С. 144)
— Які є форми земної поверхні?(Рівнини: низовини, височини і гори).
— Що таке горб? Яр? Балка?
— Пригадайте будову горба.
— Що таке гори? Якими бувають гори заввишки?
— Які ви знаєте природні водойми?
— Яку водойму називають озером? Болотом? Що таке море?
— Назвіть частини річки.
5. Практична робота 2 (у групах)
1 група. Підготувати усну розповідь про земну поверхню за картою і планом:
1) Розгляньте територію області на карті.
2) Визначте форми її поверхні.
3) Знайдіть усі водойми.
2 група. Підготувати усну розповідь про рослинний і тваринний світ області за планом.
1) Визначте на карті природних зон України, в якій із них розташована наша область.
2) Назвіть особливості пір року на території області.
3) Які тварини і рослини зустрічаються в області?

5. Розповіді дітей, доповнення відповідей одне одного Фізкультхвилинка
6. Продовження розповіді вчителя
— Спостережлива людина ніколи не заблукає серед полів і лісів, високих гір
та боліт, якщо в неї є навички орієнтування.
1) Можна орієнтуватися за тінями від скель, каменів. Як ми вже з'ясували, тінь від предмета падає на північ. Отже, з північної сторони на скелях, каменя: росте більше моху, оскільки там вона — тіньова, вологіша.
2) Південний бік дерев краще освітлюється сонцем, тому гілля і листя є густішими з південної сторони, а з північної на стовбурі росте мох.
3) Мурашники здебільшого розташовуються із південної сторони дерев або пеньків, бо там тепліше.
4) На південній стороні горбів, ярів сніг розтає швидше.
— Ці ознаки ви повинні знати. А ще обов'язково пам'ятайте, що для того,
щоб правильно визначити сторони горизонту, потрібно користуватися кількома
ознаками одночасно.
IV. Узагальнення та систематизація знань учні.
1). «Інформаційний світлофор».
1.Волинська область розташована на півдні України. (Ні).
2. Волинь межує з Рівненською, Львівською областями, Польщею, Білоруссю. (Так).
3. Обласний центр – Нововолинськ. (Ні).
4. Область поділена на 16 районів. (Так).
5. Область лежить на Поліській низовині та Волино-Подільській височині. (Так).
6. На території області дуже мало озер та річок. (Ні).
7. Найбільше озеро – Світязь. (Так).
8. На Волині налічується 18 видів корисних копалин. (Так).
9. Тут багатий рослинний і тваринний світ. (Так).
2). Запитання.
У якій області ми живемо?
З якими областями межує наша область?
У якій частині України розташована наша область?
Які природні водойми є в нашій області?
У якій природній зоні розташована наша область?
Які особливості мають пори року на території області?
За якими місцевими ознаками ви зможете орієнтуватися?
V. Підсумок уроку
Підсумок вправи «Очікування».
Підготувати розповідь про свою місцевість за планом у підручнику (Є. 145).

Додатки: ЛЕГЕНДА ПРО СВІТЯЗЬ.
Там, де тепер простягаються сумні піски і ростуть аїр та купава, колись гомоніло пишне місто володаря Тугана. Тяжкі були часи, частими були побоїща. І ось прокотилась нова тривога. На землі князі Мендоса рушило вороже військо. Просить він допомоги в славного князя Тугана, і князь, вірний бойовій присязі, збирає хоробрих воїнів на виручку своєму побратимові. Трублять сурми похід, вирушає в далеку дорогу вірна дружина, Та вже за ворітьми князя спиняє лиха думка: рідне місто лишається без оборони. Повертається Туган додому і оповіщає про це своїй дочці. Але дівчина, охоплена патріотичним поривом, наказує батькові допомогти вітчизні. Настає тривожна ніч. Під темним її покровом ворог підступає до міста. Гримить таран. Падають міські брами. Охоплені жахом, жителі кидаються до замку. У відчаї звертає свій благальний погляд до неба беззахисна княжна: Як не втекли ми від лютої кари,
Нас захисти перед нею, Громом убий із високих хмар Чи заховай під землю!
І тоді місто запалося, а на його місці утворилось озеро. Розгарячілі у битві ворожі воїни заходили у воду. Та всяк, хто сягав води чарівною квіткою, падав убитий страшною хворобою.

ЛЕГЕНДА ПРО ОЗЕРО ОКНИЩЕ ПОБЛИЗУ ОКОНСЬКА
Біля озера паслися корови. Пастушок погнав їх до водопою корови скаламутили прибережні води. Як на те з лісу набіги вовки. Худоба кинулась на середину озера і потопилась. Ходив берегом пастушок і не знав що робити, боявся повернутися без стада. Не дочекавшись корів, люди прийшли ввечері на пасовища, а пастушок розповів про лихо. Зажурились всі, а хтось розпачливо вигукнув: — Бодай воно пропало, це озеро! — Не кляніть його, — сказав старий дідок. — Хіба ж то причина в ньому? Одна біда другу веде…Худоба спорожнила джерело.
А вранці на місці озера була глибока порожня яма. Ціле літо жили селяни без джерела. Аж одного разу біжить пастушок вулицею, радісно гукає: «Джерело знайшлось! Воно б'є в іншому місці — за шляхом!». Прийшли люди туди, а озерце хвилями грає. Було воно чистим і прозорим, як вікно. Відтоді село і джерело Оконським стали звати.

В Шацькому районі нараховується понад 80 озер, їх так і називають — Шацькі. А щоб зберегти озера від забруднення для збереження тварин і рослин, в 1983 році тут було створено Шацький національний парк. Шацькі озера з висоти пташиного польоту — немов перлини, щедрою рукою розсипані на зелений оксамит поліських лісів і боліт; вони є справжньою окрасою не лише Волині, а й усієї нашої держави — незалежної України. Саме про цей куточок Полісся писала Леся Українка:
Природа тут не скупилась:
Щедрими руками
Розкрила озерцята
Поміж болотами.
Найбільше, наймальовничіше з найсмачнішою на Україні водою о.Світязь має довжину 9,3 км, ширину — 4,8 км. Середня глибина озера 7 м, а найбільша — 58,4 м. У тиху сонячну погоду, на глибині до 10 м можна розгледіти навіть маленькі камінці. А зірветься вітер — заграють біло-голубими гребенями хвилі, загойдають катери на собі, котяться, ревучи, на острів, що зеленим кружком упав на середину озерної голубіні. Люблять волиняни Світязь, пишаються ним. А скільки віршів, пісень, переказів і легенд складено про нього! Світязь — місце відпочинку не тільки волинян. Сюди приїздять з усіх усюд.