(Інтер’єр української хати, за столом сидить Оксана, дивиться в дзеркало) Оксана: Що людям заманулося говорити, ніби я гарна? Брешуть люди, я зовсім не гарна. (придивляється в дзеркало) Хіба чорні брови та очі мої, - (дивиться, не випускаючи дзеркала) такі гарні, що вже рівних їм немає на світі? (знову придивляється в дзеркало, торкається носика, потім щік, губ) Що тут хорошого в цьому кирпатому носі? і в щоках? і в губах? (сердиться) Я бачу тепер, що я зовсім не гарна! (віддвигає подалі від себе дзеркало, скрикує) Ні, гарна я! Яка гарна! Диво! (Стукіт у двері, прислухається, заходять дівчата, щедрують, виконують «Щедрівочка щедрувала», запрошують піти щедрувати) Ні, не піду, немає в мене чобітків. А такій красуні, як я, не годиться ходити в старих на свято. (Дівчата вибігають, а Оксана знову сідає до дзеркала, чується стукіт, заходить Вакула) Оксана: Чого прийшов сюди? Чи хочеш, щоб вигнала тебе лопатою? Вакула: Не сердить на мене, моє серденько. Дозволь хоча б поговорити з тобою, хоча б подивитися на тебе! Оксана: Хто ж тобі забороняє, говори і дивись! Вакула: Дозволь мені присісти біля тебе! Оксана: Сідай! Вакула: Оксанко, вже й колядувати час! Оксана: Не піду! Немає в мене чобіт нових! Дістань мені такі, як носить сама Снігурка, тоді піду з тобою. Вакула: Так де ж я тобі зайду ту Снігурку? Я, навіть, не знаю де вона живе? Оксана: Нічого не знаю, дістань та й все! (тупає ногами) Вакула. Ні, тут поради не знайду, Краще я собі піду. (до Вакули підкрадається чорт, хапає його за рукав) Вакула. Тьху, та щоб ти вже пропав! Як мене ти налякав! Згинь з очей та й пропади, Чорте поганий! Хоча… Ану, вези в ту сторінку, Де знайду я ту Снігурку! Поїдемо по чоботи. Ну, швидше ти, чортяча пико! (Вакула підсовує чорту під ніс кулак) Чорт. Та вже везу, везу, не лайся! Поїхали, за хвіст чіпляйся! (Вакула чіпляється за чорта і вони зникають за кулісами.) Ведучий. Жила-була на світі жінка. Не було в неї дітей. Вирішила вона піти до… відь-ми. Не бійтеся, відьма була добра. Дала вона жінці зернятко і сказала: Посади його в землю і побачиш, що буде. Із зернятка виросла чудова квітка, а з квітки – пречудовенька дівчинка. Вона була маленька-маленька, не більше дюйму. Тому і назвали її Дюймовочкою. Дюймовочка. (дивиться в дзеркало) Ой, яка хорошенька! Хто ти? (вдаряється об дзеркало). Ой, так це ж я! Це я! Це я! (плигає) (Дюймовочка танцює під пісню «Дюймовочка», в кінці танцю натикається на Вакулу) Дюймовочка. Хто ти? Вакула. Я - Вакула. Дюймовочка. Я тебе боюся! Вакула. Не бійся. Я шукаю Снігуроньку. Ти не Снігуронька? Дюймовочка. Ні. Я - Дюймовочка. Вакула. Мені потрібні чобітки для Оксанки. Дюймовочка. Допоможи мені, а я допоможу тобі. Мене хочуть віддати заміж за жабу (кривиться, аж бридко). Тобі потрібно виконати завдання. Заспівати мені веселу пісеньку, щоб розвеселити. (Діти співають пісню «Морозець», Дюймовочка показує Вакулі дорогу) (Попелюшка і Принц танцюють під пісню «Хоть поверьте, хоть проверьте». Вакула вривається і падає їм під ноги) Вакула. Ой, нарешті я вас знайшов, Снігуронько. Попелюшка. Я не Снігуронька. Я - добра, працьовита і красива, Щедра, мила і дбайлива. Личко в мене гарненьке, Голосочок мій миленький. Але мачуха злослива все примушує мене: Працювати, прибирати, ще й на попелі поспати. Отаке життя моє. Але фея-мати прилетіла - Мене нещасну захистила! Чарувала, дивувала, Та й відправила на бал. Я – Попелюшка. Вакула. Знову не вона. Де ж мені її знайти? Попелюшка. Я можу тобі допомогти, але виконай моє завдання. Пограй з нами. (Дитячі ігри) (Буратіно сидить з ручкою і зошитом. Мальвіна ходить навколо нього, звучить тихенько музика «Буратіно») Мальвіна. Буратіно, читайте це слово. (написане слово «дорога») Буратіно. Я звідки знаю. Ну, добре. Бу-ра-ті-но. Мальвіна. Неправильно. Давайте ще раз спробуємо. Що тут написано? (написане слово «зошит») Буратіно. Бу-ра-ті-но. Мальвіна. Скільки ж можна вас вчити. Давайте ще раз спробуємо. Зо-шит. Повторюйте. Буратіно. Так, будь ласка. Бу-ра-ті-но. Мальвіна. Він нічого не розуміє. Як же навчити його читати? Буратіно. Так нецікаво, я краще піду гратися. (Буратіно тікає, натикається на Вакулу) Вакула. А це хто такий носатий? Напевно, не Снігуронька? Буратіно. Бу-ра-ті-но. Мальвіна. А ви хто? Вакула. Я – Вакула. Шукаю Снігуроньку. Мальвіна. А ви читати вмієте? Що тут написано? (Вакула правильно читає слово «зошит», Мальвіна задоволена) Мальвіна. Може ви ще й загадки вмієте розгадувати? Вакула. Вмію. (Мальвіна загадує загадки про зиму. Вакула йде, а за ним крадеться Буратіно, щоб не побачила Мальвіна) Мальвіна. А ви, Буратіно, куди? Ми ще не навчилися читати! (Вакула опиняється в лісі) Вакула. Де це я? Ведучий. В старі добрі часи жила дівчинка і звали її Червоний Капелюшок. (звучить пісня «Красная Шапочка», вибігає вовк) Вовк. Добрий день, Червоний Капелюшок. Куди ти йдеш? Червоний Капелюшок. Добрий день, пане Вовку. Хоча мама мені й не дозволяє ні з ким розмовляти, але вам я скажу. Я йду до своєї милої бабусі, вона хворіє. Вовк. (в бік) З’їсти її чи що? Добре, тут і їсти немає чого. Червоний Капелюшок. А мама напекла їй пиріжків. Вовк. З м’ясом? Червоний Капелюшок. Ні, з повидлом. Вакула. (з кущів) Мовчи, мовчи. До чого ж балакливі ці дівчата. Червоний Капелюшок. А моя бабуся любить пиріжки. Вовк. А де живе твоя бабуся? Червоний Капелюшок. Зовсім близько. (Розповідає Вовкові на вухо. Вовк тікає, Червоний Капелюшок іде) Вакула. Стій, стій. Червоний Капелюшок. Хто ти? Принц чи чародій? Вакула. Я – Вакула. Червоний Капелюшок. Добрий день, Вакуло. А куди ви йдете? Вакула. Розумієш, я шукаю Снігуроньку. Мені потрібні такі ж чобітки, як у неї. Червоний Капелюшок. Я знаю де вона живе і можу вказати вам дорогу. Але виконайте моє завдання. Заспівай пісню. (Діти співають пісню «Новорічна») (Шамаханська цариця сидить на килимі. Забігає Вакула, бачить її) Вакула. Знову цариця і, мабуть знову не Снігурка?. Хто ти? Звідки? Шемаханська цариця. Знай, Вакуло, що я дівчина – Шамаханськая цариця. Випий, хлопче, ти до дна Келих солодкого вина. Вакула. Сама пий. Шамаханська цариця. Не очікувала я. Отже, зустрічі не рад, Якщо думаєш, це – яд. Вакула. Ніколи мені тут з тобою пити. Мені Снігуроньку треба шукати, бо скоро свято, а чобітки для Оксанки я ще не знайшов. Шамаханська цариця. Є в мене чобітки – найкращі не знайдеш на всьому Сході. Залишайся зі мною, будеш шахом. (Танцює східний танок. Тримає Вакулу за руку, він виривається, намагається втекти) Вакула. Чорте, рятуй мене! Шамаханська цариця. Вакуло, ти куди? (Вакула сидить на березі, задумався,шумить море, випливає Золота рибка) Вакула. Ти хто? Золота Рибка. Батько мій – повелитель стихій. Ну, а я, я – царівна морська. І живу в океані між хвиль Та із золота маю вбрання. Я – рибка золота, Зовсім не проста, Адже, я – дитина моря. Ти повір у чудеса І тоді весь світ Буде мріяти з тобою. Я – рибка золота, Об’єдную серця, Виконую бажання. Вакула. То виконай моє бажання. Скажи, як мені знайти Снігуроньку? Золота Рибка. Втомилася я вже. Виконай ти мої, а я тобі скажу як знайти Снігурку. Пограй зі мною, бо мені сумно. (Дитячі ігри) Снігова королева. А тепер я полечу трохи потішуся зі своїми подружками. (Танцює Снігова королева із сніжинками під музику «Снігова королева») Вакула. Нарешті. Мабуть – це Снігурка, бо вона така холодна і біла. Снігова королева. Хто ти і чого сюди прийшов? Зараз я тебе перетворю на сніжинку. Вакула. Не потрібно. Я шукаю Снігуроньку. Мені потрібні чобітки, як у неї. Снігова королева. Знаю Снігурку. Вона моя племінниця. Допомогти тобі? Але ж я не добра. Я можу розтанути від добра. Виконай моє завдання, а тоді подивимося. Заспівай пісеньку про моїх сестричок-сніжинок. (Діти співають пісню «То сніжинки, мов пушинки») 1. Сніжинка Летять, летять сніжинки На поле, ліс і сад, Веселий свій таночок Танцює снігопад. 2. Сніжинка Погляньте, подивіться, Яка ж то благодать! Дивіться, подивіться Сніжиночки з неба летять! (розсипає сніг) 3. Сніжинка Зима — це наша мати, А хмара — наша хата. Усі ми сестри рівні, Сніжиночки - царівни. 4. Сніжинка Ми сніжинки, ось де ми - Парашутики зими, Подружилися з вітрами І кружляємо над вами. 5. Сніжинка Наш коник, скорий вітер, Розносить нас по світу. Ланам осиротілим Тчемо тепленький килим. 6. Сніжинка Ми бідному садочку Тепленьку тчем сорочку. І навіть кожну стежку Вдягаємо в одежку. 7. Сніжинка Ми сніжиночки біленькі, Ми крилаті і легенькі, Ми раненько встали вранці, Закрутилися у танці. 8. Сніжинка Веселими, грайливими, Літаєм навкруги, І стелим білі килими На поле, на луги. 9. Сніжинка Ми любим танцювати, Літати і кружляти, А як затихне вітер — Лягти і відпочити. Вакула. Сніжиночки, а чи не бачили ви Снігуроньку? Ведуча. Під Новий рік всі бажання виконуються. Тільки треба мріяти і сподіватися. Тому гукай Дідуся Мороза і Снігуроньку, вони тобі обов’язково допоможуть. Погукаємо всі разом. Дід Мороз, Снігуронька! (Звучить лагідна музика. До залу входять Дід Мороз та Снігуронька) Дід Мороз А ось і я — казковий дід, Якого знає цілий світ, Який з дарунками мандрує, Щасливу долю всім віншує. Снігуронька А я — онучка Дідуся, Снігуронькою звуся я, Без мене свята не буває, Бо чарівні слова я знаю. Щоб Новий рік прийшов до вас, Стрічайте, любі друзі, нас! (Вибігає Вакула з чортом) Вакула. Як же довго я тебе шукав, Снігуронько. Подаруй мені свої чобітки, бо моя Оксанка не піде на свято. (Снігуронька знімає чобітки, передає Вакулі) Вакула. Дуже дякую вам пані, повезу я їх Оксані! (Вакула сідає на чорта і вони зникають за кулісами) (Виходить Оксана, в чобітках, співає пісеньку «Чобітки». Дід Мороз та Снігуронька підходять до ялинки. Дід Мороз стукає об підлогу посохом, Снігуронька гучно промовляє чарівні слова) Снігуронька. Раз, два, три! Ялиночко, гори! Дід Мороз Засіяй, ялинко наша, Сяй, гори та вигравай, Стань ігристою, променистою, Мішурою золотистою Усміхнись і запалай! (Вогники на ялинці спалахують. Дід Мороз ставить мішок із подарунками та посох біля ялинки) Дід Мороз. І ми із Снігуронькою вітаємо усіх із Новим 2014 роком! Снігуронька. Кажуть, що під Новий рік Все, що забажається, Що задумав ще торік, Справдиться, збувається. Тож ми із Дідусем бажаємо вам великих успіхів у навчанні, міцного здоров'я, веселих канікул і здійснення ваших найзаповітніших мрій! Дід Мороз та Снігуронька (разом). З Новим роком! З новим щастям! (Діти співають пісню «А зима сипле сніг лапатий») Дід Мороз Які ж ви молодці! Приймайте подарунки! (Дітям дарує дарунки) Через рік, ми обов’язково до вас завітаємо! Снігуронька З Новим роком! В добрий час! Веселих Новорічних та Різдвяних свят! Прощавайте! учень 1. З нами вся школа стрічає щасливе свято — новий рік. і ми сьогодні вам бажаєм ще краще жити, ніж торік. учень 2. Щоб гриміли хлопавки, щоб підковки цокали, щоб вогні світилися, діти веселилися. учень 3. Приносить радощів багато новий рік — зимове свято. це веселе свято знають, з нетерпінням всі чекають. учень 4. В нас ялинка просто диво, знов зустрітись довелось. всім нам весело сьогодні, всі всміхаються чогось. учень 5. Як усе навкруг сіяє — радий ти і радий я. круг ялинки ми підем, хоровод свій заведем. (Діти співають пісню «Веселий Новий рік») ЗАГАДКИ ПРО ЗИМУ 1.Прийшла до нас бабуся У білому кожусі. Поля причепурила - Пухнастим снігом вкрила. Вгадайте - хто вона Бабуся чепурна? (Зима) 2. Гуси пір'я розгубили - Все подвір"я стало біле. А коли набив подушку - Потекла вода з-під вушка! Що це? (Сніг) 3.Прийшов до нас гість та зробив нам міст без сокири, без долота - швидка й міцна робота. (Лід) 4.Прийшла баба з вітрами Та з білими снігами. Привела з собою Діда з бородою. (Зима і Дід Мороз) 5. Зелену сукню маю, Ніколи не міняю, Один - єдиний раз на рік ЇЇ я прикрашаю. (Ялинка) 6. В зимовий, студений час Люблять всі малята нас. З гірки ми рушаєм в путь, А на гірку - нас везуть. (Санчата) 7. Влітку коні спочивають, Взимку діточок катають. Коні ці не просять їжі. Хто ж вони? Звичайно... (лижі) 8. Який рік триває один день? (Новий рік) 9. Невеличкі дві хатини, В них м'які і теплі стіни. По п'ять братиків малих Прожива в хатинах тих. (Рукавички) 10. Пара довгих вушок, Сіренький кожушок. Скорий побігайчик, Як він зветься?... (Зайчик) 11.Узори вишиває Без голки і без нитки. Улітку спочиває, А взимку - дуже рідко. (Мороз) ДИТЯЧІ ІГРИ 1. Гра «Склади Сніговика». 2. Гра «Веселі танці» (картки із зображенням м’яча, обруча, скакалки, кішки, змії, верблюда. Під музику діти виконують імітовані дії до малюнків, причому їх швидко змінюють.) 3. Гра «Сніжки». Для цього треба розділитися на команди. Виходить 4-6 команд (залежно від того, скільки дітей захочуть брати участь). Ставляться великі корзини – по одній на кожну команду. Діти стають один за одним: один ряд – одна команда. У ряді не більше десяти чоловік. Хто не бере участь, той боліє. Завдання – закинути в свою корзину якомога більше «сніжків». А сніжки у великій кількості просто лежать на підлозі або в яких-небудь кошиках-коробках. Перший кидає 1 сніжок, оббігає ряд і встає останнім. Далі – другий. Коли попереду опинився той, хто спочатку був першим, команда вичерпала свій резерв. Скільки сніжків залишилося в корзині, стільки у неї балів. Можна зробити 2-3 тури, тоді перший опиниться попереду, відповідно, 2-3 рази. 4. Гра « Приліпи ніс Сніговикові» Стоять декілька – 3-6 – планшетів з ватманом, на листах намальована фізіономія Сніговика з окулярами і ротом, але без носа (замість носа кружок). Ніс-морквину з картону потрібно приставити із закритими (зав'язаними) очима на місце. 5. Гра «Донеси сніжок» Беруть участь двоє дітей. Їм дають в рот по ложці з ватяним сніжком в ній. По сигналу діти розбігаються в різні боки навколо ялинки. Перемагає той, хто прибіжить першим і не впустить сніжок з ложки.
