Мета: Розширювати знання учнів про особливість свят¬кування за народним календарем свят в Україні, розвива¬ти пізнавальні інтереси учнів, сприяти відродженню зви¬чаїв та обрядів нашого народу.
Обладнання: Кросворд, листочки для кожного учня на яких записані прикмети, ілюстрації до свята.
Форма проведення: Бесіда з елементами розповіді
Клас: 2
План заняття 1. Організація класу до заняття. 1.1 Привітання з учнями 1.2 Створення ситуації психологічного комфорту і емоційного настрою. 1.3 Перевірка готовності робочих місць до уроку 2. Розкриття теми заняття 2.1 Створення проблемної ситуації 2.2 Оголошення теми і мети заняття 2.3 Розповідь вчителя 3. Інсценізація зустрічі зима з літом 3.1 Розгадування та записування зашифрованих прикмет 3.2 Конкурс на краще виконання веснянки 4. Перевірка учнями знань, засвоєних протягом уроку 4.1 Розгадування кросворду 5. Підсумок заняття 5.1 Заключне слово вчителя 5.2 Відзначення найактивніших. 5.3 Прощання з класом
Хід заняття 1. Організація класу до заняття. 1.1 Привітання з учнями Знову лунає шкільний наш дзвоник, кличе він нас на урок. 1.2 Створення ситуації психологічного комфорту і емоційного настрою. Віддихайтесь після перерви, заспокойтеся, сідайте будь – ласка. 1.3 Перевірка готовності робочих місць до уроку Заберіть все зайве з парт, і приготуйтеся до уроку 2. Розкриття теми заняття 2.1 Створення проблемної ситуації Почнемо, діти, заняття із загадки. Аж тріщить мороз, лютує. Сніжна віхола танцює. А ставок у лід закутий. Що за місяць, діти?.. (Лютий) — Як ви гадаєте, чому називається так цей місяць? (Відповідь учнів). Ще лютує зима хуртовинами, ще стоять морози і ле¬жать сніги, а у повітрі вже пахне весною. Здається, що зима хоче надолужити прогаяний час, а тому й лютує; але дарма, бо вже йде не до Різдва, а до Великодня. У народі кажуть: як лютий не лютуй, а на весну брови не хмур. Щоб дізнатися, про яке свято будемо говорити на за¬нятті, потрібно виконати завдання. На малюнку лютий переплутав ниточки, на одному кінці цифра, на іншому буква. Якщо правильно визначити, якій цифрі відповідає бук¬ва, і розставити їх по порядку, то прочитаєте назву свята.
Так, це заняття присвячене святу Стрітення. — А коли відзначають це свято? (Відповіді учнів).
2.2 Оголошення теми і мети заняття 2.2.1 Розповідь вчителя На зламі між зимою і ранньою весною ми святкуємо день Стрітення. Що означає це слово? (Відповіді учнів). За давньою легендою, це - зустріч з Ісусом Христом. Хто ж і коли зустрів народжене немовля, котрому, як повелів Бог, дали ім'я Ісус? А сталося це через 40 днів після народження Ісуса, яко¬го Матір Божа понесла у храм, де виголошували молитву. Там до неї підійшов дуже старенький праведник Симеон. Дуже йому було напророчено, що він не помре, поки на власні очі не побачить Спасителя. І саме 15 лютого цей день настав: «Нині відпускаєш раба твого, Владико, з ми¬ром, бо очі мої побачили спасіння Твоє, яке ти уготовив перед лицем всіх людей...». У пам'ять про зустріч праведного Симеона з Ісусом Христом Церква встановила свято Стрітення. У цей день у церквах освячували свічки та воду, і вони вважалися цілющими, були сімейними, оберігали, захищали людей від грому, лиха та хвороб. (Вчитель запалює стрітенську свічку, а діти, передаючи один одному, проголошують побажання). З давніх-давен у народі Стрітення — це зустріч. А між ким — скажете ви. Для цього серед літер знайдіть і про¬читайте слова.
ФЯЛПОРЗИМАЇЯЩИХЛІТОКИЯС
3. Інсценізація зустрічі зима з літом У цей день Зима йде туди, де Літо було, а Літо — де була Зима, і зустрічаються. (Зима — закутана, в теплому одязі, несе в руках горнят¬ко льоду, зігнулася, трясеться і ледве йде. У Літа вінок на голові, зелена плахта — весела і вродлива дівчина. Вони зустрічаються і починають сперечатися). Літо. Доброго дня тобі, бабуню Зимо! (Вклоняється). Зима. Доброго тобі здоров'я, дівчино Літо! Рано ти прийшла! Ой рано! Літо. Ні, не рано. Ти, Зимонько, вже так нахолодила землю, що люди почали мене кликати. Зима. Даремно поспішала, бо моєму царювання ще не прийшов край. Літо. Та ти поглянь на себе. Зимонько. Яка вже з тебе цариця з порожньою торбою. Все, що я запасла, ти з'їла і випила. Зима. На те ти й Літо, щоб усе готувати, а я, Зима, на те, щоб їсти. Літо. Моє сонце всіх зігріває, дає людям урожай, а в те¬бе люди трусяться від холоду. Зима. В мене люди не трусяться, я всіх одягає в кожу¬хи. Вчитель. Так і сперечаються Зима з Літом. Якщо до ве¬чора стане тепліше - Літо перемогло, а якщо холодніше — Зима
3.1 Розгадування та записування зашифрованих прикмет Раніше люди вірили в прикмети. Тому уважно спос¬терігали за природою, її погодою. (Діти розв'язують завдання на листочках, записують та читають прикмети).
Як від га де ня на що ли бу піз вес
5 сонця 3 і
1 якщо 6 буде 2 мороз 4 немає 7 рання 8 весна
Діти пригадують, яка погода сьогодні погода на Стрітення і, зістав-ляючи з прикметами, з'ясовують, якою буде весна. «Але як би зима вже там не хвицалась, а як літо посміхнеться, то сонце засяє, вітер повіє і земля про¬снеться!» — каже народна приказка. Напередодні свята жінки випікали печиво у вигляді пташок — «жайворонків». Бо вони одні з перших на по¬чатку березня прилітають з вирію. Люди вірили, що жайворонки несуть на своїх крилах золоті ключі, якими зиму замикають і відмикають літо. (Слухання співу жайворонків). Отже, діти брали печиво, йшли на вулицю і промовля¬ли веснянки. (Вчитель роздає дітям печиво-жайворонки). 3.2 Конкурс на краще виконання веснянки Пригадайте які ви знаєте веснянки, вони пригадують і групами виконують різні веснянки. — Тож давайте сьогодні з'їмо по «жайворонку» і допо-можемо весні збороти зиму.
4. Перевірка учнями знань, засвоєних протягом уроку 4.1 Розгадування кросворду 1 с 2 т 3 р 4 І 5 т 6 Е Н 8 Н 9 Я
1. Як звали праведника, який чекав зустрічі з Ісусом Христом? (Симеон) 2. У якому місяці відзначають свято Стрітення? (Лютий) 3. Що означає Стрітення? (Зустріч) 4. Що освячують у цей день у церквах? (Свічки) 5. З ким сперечається при зустрічі Зима? (Літо) 6. Що випікали напередодні свята? (Печиво) 7. У вигляді яких пташок випікали печиво? (Жайворонки) 8. Якщо відлига на Стрітення, то якою буде весна? (Пізня) 9. Якщо мороз і немає сонця, то якою буде весна? (Рання)
5. Підсумок заняття 5.1 Заключне слово вчителя - Про що ми сьогодні говорили на уроці? - Що вам запам’яталося? - Зробіть висновок 5.2 Відзначення найактивніших. 5.3 Прощання з класом Я дякую вам за увагу та співпрацю до побачення.
