Звучить пісня «Хліб – всьому голова».

1. Гостей дорогих стрічаємо
Круглим пишним короваєм.
З рушником берем таріль,
Коровай кладем і сіль .

2. Шанобливо хліб підносим
І вклонившись, щиро просим:
- Любий гостю наш, приймай
Хліб гостинний – коровай.

3. Візьму я в руки хліб духмяний,
Він незвичайний, він святий,
Ввібрав і пісню, й працю в себе,
Цей хліб рум'яний на столі.
Йому до ніг вклонитись треба,
Він - скарб найбільший на землі.

4. Хліб – усьому голова, так в народі кажуть,
Хліб – це мир, любов, життя, хліб – це наша радість.

5. Хліб – усьому голова, хліб – як сонце, кажуть,
Хліб – це спокій, мир, життя, хліб – це справжня радість.

Вчитель. - Діти, сьогодні до нас завітало багато гостей. . Ви так гарно вбрані в українське вбрання, а наша школа перетворилася на прекрасну світлицю. Чому?
- Бо ми маленькі українці. У нас свято « Українська паляниця»
6. Ми живемо в Україні,
де в степу із краю в край
на добро усій країні
визріває урожай.

7. Де пшениця достигає
Колосиста, золота,
Де, неначе, море грають
І шумлять густі жита.

Вчитель. – Україна – це наша земля, рідний край, наша країна, яка має свою історією, свої обряди, традиції . Має свої неповторні чарівні пісні.
- Сьогодні ми зібралися тут, щоб вшанувати його величність – хліб.
Хліб – це головне, без чого не можна уявити могутність держави. Хліб – годувальник, хліб – воїн, хліб – будівник.

-
3
І коли дивишся на золоті розливи нив, завжди із вдячністю згадуєш людей, що тяжко працюють на землі, вирощуючи зерно, майстрів великого хлібного цеху країни. Недарма свята свої хліборобські люди увінчують гаслом: «Слава рукам, що пахнуть хлібом!», а тих, що ростять його, шанобливо називають хліборобами.

8. А чому так радість сяє
У очах діток малих?
Бо сьогодні – день Врожаю,
Коровай гостює в них!

9. Він, шишкастий і рум’яний,
Ліг на шитий рушничок.
А на тому короваї –
Солі білої дрібок.

10. І калини грона повні
Червоніють для прикрас…
- Короваю, гість шановний,
Звідкіля прийшов до нас?

11. І сказала перша Оля:
- Коровай прийшов із поля.
Це не тільки коровай, -
Це – колгоспний урожай!

12. - Коровай, - сказав Борис, -
Під дощем і сонцем ріс.
Пахне сонечком він красним
І промінням теплим, ясним.

13. Пахне полем, колосками
Цей хороший коровай.
В ньому – труд і тата, й мами,
Що збирали урожай…
Працьовитими руками
Пахне красень-коровай!
М.Познанська

Вчитель. - Сотні тисяч слів у нашій мові, але на першому місці одне – ХЛІБ.
Хліб – це життя. Недарма в давньоруській і сучасній українській мові хліб називається «жито». А «життя» і «жито» – слова одного кореня.
З давніх часів прийшли до нас мудрі прислів’я і приказки, загадки про хліб. Давайте відгадаємо загадки..

4
1.Маю жовтий вусочок,
Запашний колосочок.
Буде з мене мука
Й паляниця м’яка. ( пшениця)

2. М’яли, били і місили, і качали, і ліпили, залишили підрости, щоб рогалики спекти. (Тісто)

3. Б'ють мене, товчуть, ріжуть, а я все терплю, усім добром плачу. (Хліб)

4.Живим зерном народжений,
Живу я на землі.
Щодня рум’яним сонечком
Я сходжу на столі. (Хліб)

5. Залізний кінь,
В животі вогонь.
Сіна не просить,
Паше, сіє, косить. (Комбайн)

6. Народився із землі,
Зарум’янивсь на вогні
І з’явився на столі
До борщу тобі й мені. (Хліб)

7. Довгі вуса маю,
Але їх не підстригаю,
бо на сонці дозріваю,
Коли прийде час
Всім збирати урожай -
Буде з мене добрий коровай. (Колосок)

8. Виріс у полі на добрій землі,
місце почесне зайняв на столі. (Хліб)

9. Хвалить його кожен,
Любить його кожен,
І дня прожити
Без нього не можем. (Хліб)

10. Всім потрібний, а не кожен зробити вміє. (Хліб)

Вчитель. - Отже, Хліб – це найвища Святість. Хліб – це є символ Сонця, символ єдності Роду.

5

14. Ось він – хлібчик духовитий
З хрустом кірочки смачним.
Ось він – теплий , мов налитий
Щедрим сонцем золотим
І на стіл у кожен дім
Завітав , з’явився він.
В нім – здоров’я наше, сила,
В ньому чарівне тепло.
Скільки рук його ростило,
Доглядало, берегло.
В нім землі твоєї соки,
Сонця в нім багато є.
Уплітай за обі щоки –
Виростай богатирем.

15. Як пахне хліб? Ви знаєте, як пахне хліб?
Диханням сівача, вогнем безсонних діб,
Трудом і творчістю, людським гарячим потом
Він пахне так, як пахнуть меду соти .
З труда важкого виросло зерно,
Із дум і помислів – достаток благо світу,
І хліб зійшов, як гімн весні і світу,
Запах в печі, як молоде вино.
Він пахне степом, сонцем у жнива.
Коли, мов князь сповзає із лопати,
Вже хліб печуть і дух життя багатий
Поволі завойовує права.
Чи капустяний лист, чи лист в печі пече,
Чи хліб на двох, чина велике місто.
Та пахне він завжди єдиним змістом,
Трудом безсонних ранків і ночей.

Пісня про хліб

16. Шануйте ж хліб, бо в кожному шматочку
Краплина поту, праці, доброти,
І знайте, щоб дійти до столу,
Через нелегкий шлях повинно зернятко пройти.

17. Щоб ви сьогодні ласували хлібом,
Не знали горя і великої біди,
Зернятко проросло, набралось сили
І золотою паляницею прийшло сюди.

6
18. І кожен день, і кожну мить
Дай, Боже, хліб насушний,
Щоб ми могли у мирі жить,
Щоб не були бездушні.

19. Їж, друже, хліб і не кидай додолу,
А підійми, коли не там лежить
А коли сідаєш, друже, ти до столу,
То пам’ятай, що хліб – то означає жить.

20. Молись до хліба, не кидай,
Хай хліб спасінням буде,
Бо не черствіє хліб святий,
Черствіють тільки люди.

21. Хлібе, святий наш хлібе!
Перед тобою голову схилю,
Вустами прихилюсь до тебе, хлібе,
І клятву вимовлю свою.
Клянусь тебе любити ніжно, щиро.
Клянусь повіки шануватиму тебе.

Пісня «Хліборобський урожай»

Вчитель. - Хліб... Як багато сказано цими словами. Скільки затрачено сил, щоб на столі був духмяний, святий хліб.
Живи, життя духмяним хлібом! Здоров'я і щастя вам, добрі люди, нехай завжди буде пахучий хліб на вашому столі!