ВИХОВНА ГОДИНА НА ТЕМУ: «ПОДОРОЖ НА ПЛАНЕТУ "ДОБРОТА"

Діти, сьогодні на нас з вами чекає подорож на планету у міжпланетному просторі. На яку саме ми зараз з вами дізнаємося. І в цьому як завжди нам допоможе казка. 
КАЗКА: Жила-була на землі дівчинка,яка мала ім’я Любов. Самотньо їй було на світі без подружки. Ось вона й звернулася до старця, який прожив вже понад сто років і був чарівником.

-Допоможи мені, дідусю, обрати собі подружку, щоб я могла з нею дружити все своє життя. 
Замислився чарівник й сказав: 
-Приходь до мене завтра вранці, коли перші птахи заспівають та роса ще не висохне. 
Так і зробила дівчинка. Вранці, коли сонце ледь-ледь з’явилося на горизонті прийшла Любов в умовлене місце. Прийшла та бачить: стоять п’ять прекрасних дівчаток, одна другої краще. 
- Ось, обирай,- говорить Чарівник,- одну звуть Радість, другу – Вдача, третю – Краса, четверту – Печаль, п’яту- Доброта, 
- Вони всі прекрасні – сказала Любов,- не знаю кого і обрати. 
- Твоя правда,- відповів Чарівник,- вони всі прекрасні, і ти в своєму житті обов’язково з кожною з них зустрінешся, можливо ще й подружишся, але сьогодні і зараз тобі потрібно обрати лише одну. Саме вона і буде тобі подружкою і опорою на все твоє життя.  
Підійшла Любов до дівчаток ближче, подивилася кожній прямо в очі і замислилась… 
А кого б обрили ви? Чому? 
Так вірно. Любов підійшла саме до дівчинки, яке мала ім’я Доброта. Доброта протягла їй руки. 
Чому Любов обрала саме Доброту? 
Так от, сьогодні ми з вами здіймемо подорож саме на планету «Доброта». Але на цій планеті трапилося лихо: жителі планети Добра забули девіз за яким їм потрібно жити і все в них пішло шкереберть. От вони і розіслали листи з закликами про допомогу. Один з таких листів потрапив до нашого класу, давайте зачитаємо. 
ЛИСТ «Любі діти! Допоможіть нам, будь ласка. Шлях до нашої планети буде нелегким. Долаючи перешкоди, які будуть траплятися на вашому шляху, ви маєте допомагати один одному,бути ввічливішими один з одним, добрішими,  щирішими та вихованішими. Сподіваємося, що ви впораєтеся і зможете знайти розгадку.  На  шляху ви будете отримувати по слову-підказці і наприкінці подорожі ви зможете скласти цілий вираз, який допоможе встановити мир та злагоду на нашій планеті. Бажаємо вам успіхів.» 
Ну що, діти, допоможемо? (ТАК) 
Під час подорожі  у нас будуть такі зупинки
1 зупинка  Добро. Пошук добрих слів            «Віддай людині
2 зупинка  Милосердя                                     крихітку себе,- 
Ми у відповіді за тих, 
кого приручили
3 зупинка  Народна мудрість                            За це душа 
4 зупинка  Дружба                                          поповнюється світлом…»    

І      

Врятує світ краса –
Завжди так говорили.
Тепер врятує світ лиш доброта.
Бо однієї вже краси занадто мало
Бо стільки всюди зла – людина вже не та.
Тож люди на землі
Спішіть добро творити,
Щоб нам не згинути у морі зла
Щоб кожен міг серед краси прожити
У царстві справедливості й добра.
 

Здавна люди на землі цінували чесне, щире, правдиве життя. Треба утримуватися від поганих вчинків. Зло, як відомо довго не забувається. А от  добро помножує добро.
Діти, щоб люди вас поважали, приязно ставились до вас, ніколи не забувайте і завжди дотримуйтесь золотого правила вихованості: ставтесь до людей так як би ви хотіли, щоб люди ставились до вас.
-Діти, а що означає саме слово доброта?
Доброта -  чутливість, стан душі людини, що спонукає творити добро.
 

-Яку людину можна назвати доброю?
А зараз з допомогою  нашого словничка спробуємо змалювати портрет  доброї  людини.
-Яким ви уявляєте портрет доброї людини? (доброзичлива, уважна, чуйна, ввічлива, весела, правдива, люб´язна, привітна, дружня)
Добре слово, що ясний день – говорить народне прислів´я. Словом  можна висловити, що завгодно: про що думаєш, чого хочеш. Треба тільки вміти правильно ним користуватися щоб тебе зрозуміли і не образились.
Слово – це справжнє чудо!
Ви вірите діти?  Слово може  бути другом а може бути ворогом.
Людина не може жити одна.
Найбільше щастя і радість людини – це спілкування з іншими людьми.
 

1 учень               

До всіх сердець як до дверей
Є ключики малі.
І кожен легко підбере
Якщо йому не лінь.
Ти, друже, мусиш знати їх,
Запам´ятать неважко –
Маленькі ключики твої –
«Спасибі» і «Будь ласка».
 

2 учень               

Зеленіє навіть пень
Як почує «Добрий день».
Коли згасає сонце у росі
й зоря лягає лагідно на плечі,
серед знайомих рідних голосів
ми чуємо привітне «Добрий вечір».
 

3 учень             

Щоб знову зустрітись в годину призначену
Щиро кажу я усім: «До побачення».
Будь ласка, спасибі і Будьте здорові-
Слова необхідні й корисні у мові.
Приємно їх чути і в школі, і  вдома,
Від мами, учителя й просто знайомих.
Саме ці чарівні слова роблять людину ввічливою, привітною і доброзичливою. Сказавши їх – радієш іншому, бажаєш добра ближньому
Тож не забувайте їх щодня промовляти.
 

Пошук добрих слів
 

- А зараз спробуємо відшукати добрі слова. Щоб знайти вихід з будь-якої ситуації.
1.Оленка робила подарунок для мами. Братик побіг і частина папірців злетіла. Оленка готова була заплакати, але братик сказав чарівне слово. Яке?
Оленка посміхнулась і сказала братику…
2.До  Тані на день народження прийшли друзі. Вони вітають її, вручають подарунки. Побачивши книгу, Таня  засмучено відповідає: «У мене вже є така! Взявши коробку цукерок  каже: «Я такі не люблю».  (Як вона мала вчинити?)
3. На перерві Тарас випадково штовхнув Тетянку. Дівчинка у відповідь готова була «дати здачі», але хлопчик сказав…..
 

Пісня «Промінчик доброти»
-Молодці, ви гарно працювали, а тому відкривається перший рядок вірша.
Рухаємося далі. 

Наступна наша зупинка  "Милосердя"
Милосердного, доброго ставлення потребують до себе не тільки люди, а й  увесь  оточуючий світ.
Кожна, навіть найменша комашка, найтонша билинка здатні відчувати біль.
Тому ми повинні любити та піклуватися про природу.
 

-Сьогодні  ви підготували повідомлення, розповідь про домашнього улюбленця, а в кого немає –готували цікаві повідомлення .
 

Слава тварин увічнена в граніті
А зараз ми розповімо про собак сенбернарів, які вже багато віків рятують людей в засніжених Альпійських горах. Деякі собаки врятували за своє життя 30 - 35 чоловік. Рекордсменом серед них був пес  Баррі, який за 12 років рятувальної служби допоміг вижити 41 людині, які потрапили під гірські лавини.
1 учень. Запам’яталась вилазка Баррі. Лавина накрила однорічного хлопчика. Рятівна команда після невдалих спроб припинила пошуки. Але Баррі всетаки відшукав хлопчика і кілька годин, доки дитина була непритомна, лежав біля неї, зігріваючи її своїм диханням. При цьому Баррі не відходив від дитини, щоб привести допомогу, а голосно гавкати було небезпечно, тому що це може призвести до сходу лавини. Коли хлопчик опритомнів, собака обережно схопила дитину зубами за комбінезон і понесла. Так вона пройшла 4 км, інколи лягаючи на сніг відпочити та зігріти дитину. Коли Баррі дійшов до селища, він ледь пересував ноги. Його лапи кровоточили від порізів, які він наніс гострими як бритва льодовими кірочками. Собаку і дитину відправили в лікарню. Дитина відбулась легкою застудою, а собака отримала тяжке запалення легень, адже вона довго дихала відкритою пащею. На щастя, Баррі вилікували.
2 учень. В 1812 р. Наполеон отримав поразку в Росії, і з своєю армією відступав у Францію. Один із солдатів – дезертирів опинився у районі перевалу Великий Сен-Бернар. На шляху він упав в засипану снігом ущелину і, виснажений, заснув. Там його і знайшов Баррі, що вийшов на пошуки потерпілих. Сильна собака відкопала солдата, зігріла його своїм тілом та диханням. Коли солдат прийшов до тями і відкрив очі, він побачив засніжену морду величезної собаки, подумав, що це вовк, вихватив ніж і ударив ним собаку...
Тяжко поранений Баррі ледве дістався до монастиря. Там йому зупинили кров та обробили рану. Місцевий  купець, дізнавшись про стан  Баррі, попрохав дозволити йому відвезти пораненого  Баррі в Берн, де була лікарня для тварин. Всі жителі монастиря проводжали Баррі. В Берні Баррі надали ветеринарну допомогу, і він вижив. Але із-за отриманого поранення та слабкості на свою благородну роботу він не повернувся.
3 учень В 1814 році його не стало. Чучело Баррі до цих пір знаходиться в швейцарському музеї природознавства в Берліні.
Слава Баррі, яку він отримав при житті, не згасла і після його смерті. Вдячні жителі Швеції встановили знаменитому сенбернару пам'ятник.
4 учень. Заслуговують уваги і їздові собаки, які в умовах Крайньої Півночі, з її снігами, заметілями і тривалими полярними ночами, запряжені в легкі санки - нарти, перевозять людей, вантажі, пошту та інше.
Під час війни на собачих упряжках вивозили з поля бою поранених, доставляли боєприпаси, продукти харчування.
У народів Півночі собаки і зараз є основним видом транспорту. На початку XX сторіччя сталася подія, героєм якої був собака по кличці Болто, якому  в Нью-Йорку поставили гранітний пам'ятник.
5 учень. А трапилось це в січні 1925 року на заході Аляски. Лікар невеличкого міста Ном виявив серед жителів епідемію дифтерії. Потрібна була протидифтерійна сироватка. Але до найближчого селища, де її можна було отримати, більше 1000 км, ще й негода бушує, літаком не долетіти. Тож основним транспортом були запряжені собаки з досвідченими провідниками. 1000 км - це велика відстань, на подолання якої була направлена ціла естафета запряжених собак. Особливу роль відіграла остання упряж з 13 собак на чолі з  розумною і відважною собакою - Болто, про заслуги якої знала вся Аляска. Була ніч, негода не вщухала. Знесилений та замерзаючий провідник лежав на контейнері з вакциною, щоб вона не замерзла. Коли він відчув, що нарти зупинилися, а собаки почали скавучати, він оглянув їх лапи. Лапи собак були порізані і кровоточили від гострих льодових кірочок, які врізались їм між пальцями. Обчистити собакам лапи закляклими пальцями провідник не зміг. Тоді він став вигризати їх зубами. І собаки пішли вперед, а знесилений і геть замерзаючий провідник, ліг на нарти і крикнув: 
- Вперед, Болто! Вперед! Додому! В Ном!
6 учень. І Болто сам привів упряжку. В потрібному місці він завернув направо і піднявся вгору. На світанку 2 лютого нарти з напівживим провідником доставили сироватку, і лікар відразу почав обходити хворих, щоб ввести їм рятівний препарат.
Вже наступного дня американські газети повідомили про цей героїчний вчинок провідників і собак.
Розповідають, що, коли, відігрівшись, провідник підійшов до Болто, щоб очистити його лапи від льодових кірочок, вірний пес лизнув йому лице, і по щоці цього мужнього чоловіка скотилася сльоза.
7 учень. В кінці 1925 р. в Центральному парку Нью-Йорка був урочисто відкритий пам’ятник славетному Болто. Серед дерев – постамент у вигляді скелі. На скелі – бронзова собака в упряжі. Внизу напис: “Болто”. До постаменту прикріплена бронзова плита  з написом: „Неприборканому духу їздових собак, які через сурову кригу та нестримну воду, через арктичні сніги пройшли естафетою 600 миль і доставили зимою 1925 року із Ненана для допомоги у вражений інфекцією Ном  антидифтерійну сироватку. Витривалість. Вірність. Кмітливість.”
Хотілось би відмітити роль собак-поводирів, яких спеціально навчають, щоб полегшити сліпим людям життя. Кращими поводирями вважаються собаки породи лабрадор і німецькі вівчарки. До речі, вік собак - поводирів   короткий.  Дають знати постійне нервово - психічне напруження, яке зазнає     собака,  заміняючи сліпим людям очі.
- Молодці, відкривається друга підказка. Рухаємось далі. Наступна зупинка   Народна мудрість
Наш народ склав дуже мудрі прислів´я про доброту,  але вони розсипались спробуємо їх зібрати.
Робота в групах.
1  група      - Добре слово і залізні ворота відкриває.
-Тепле    слово і в мороз зігріє.
2  група        Добре ім'я краще багатства.
Доброму всюди добре.
3  група    Світ не без добрих людей
- Добре слово людині, що дощ в посуху.
4 група      Добре діло твори сміло.
Добро не лихо, ходить у світі тихо.
5 група     Часок у добрі побудеш — все горе забудеш.
Добрі справи — від добрих людей.
- Добре. Молодці. Ви отримуєте чергову підказку. А ми знову подорожуємо. І нам залишилася лише одна підказка і ми зможемо допомогти жителям планети «Доброта». 

А ось і остання зупинка під назвою «Дружба». 
Найбільшим же людським скарбом є дружба.  
Дружить хмарка з дощиком:
носить воду горщиком.
Дощик — із травичкою,
а трава — з копичкою,
а копиця — з коником,
що гасає з дзвоником.
А іще — з телятком,
баранцем, лошатком.
Всі вони — з Даринкою,
дівчинка — з хмаринкою,
з тою, що із дощиком
носить воду горщиком.
Ось замкнулось дружнє коло,
подружились всі довкола.

Про дружбу?
Помирились сонце з хмарою,
І тепер танцюють парою.
Ллється дощ, і сонце світить,
Усміхаються їм діти.
Райдуга місток зробила -
Сонце з Хмарою здружила. 
Хай з них приклад беруть діти.
Треба дітям всім дружити.

Ось ми і отримали останнє слово – підказку. Тепер давайте ж допоможемо жителям планети «Доброта». Який же девіз можна скласти з даних слів. Так вірно, це « Віддай людині крихітку себе- за це душа поповнюється світлом.» 
Ось і дійшла кінця наша виховна година. Сподіваюсь, що вона  залишила слід у вашому серці. Допомогла стати більш людяними та милосердними.