Аналіз державного бюджету на 2014 рік, проведений Центром дослідження суспільства, засвідчив падіння видатків на освіту і науку як частки від загальнодержавних видатків. Таким чином, влада вкотре доводить, що її заяви про важливість розвитку освіти і науки не збігаються з реальними діями.
Менше грошей на ЗНО на фоні загального зростання видатків Міносвіти
У цілому бюджет Міністерства освіти і науки у 2014 р. складатиме 24,3 млрд грн. При цьому загальний фонд бюджету (власне державні видатки) МОН зросте на 3,7%. Проте потрібно врахувати нещодавні зміни у структурі Міністерства, а саме перепідпорядкування Державної служби інтелектуальної власності України Міністерству економічного розвитку. Якщо при порівнянні з 2013 роком не враховувати бюджет цього органу виконавчої влади, то зростання складе 4,4%. Але навіть таке зростання знаходиться на рівні запланованої інфляції, яку державні чиновники прогнозують на рівні 4,3%. При цьому міжнародні агенції (Fitch, Standard&Poor’s) оцінюють рівень зростання цін у 5%.
Попри зростання планованих видатків, відбудеться скорочення видатків Міносвіти як частки від загального фонду бюджету з 4,4% до 4,2%, натомість у межах спецфонду (тобто грошей, які заробляються самими установами у процесі їхньої роботи) планується зростання з 16,8% до 17,8%. Таким чином, виявляється непріоритетність освіти для уряду, а також намагання стимулювати вищі навчальні заклади заробляти ще більше грошей у процесі роботи, хоча українські ВНЗ на сьогодні і так формують свої бюджети за рахунок приватних коштів значно більшою мірою, ніж європейські.
Заплановано зростання витрат на підготовку робітничих кадрів та фахівців у професійно-технічних училищах і вищих навчальних закладах I-IV рівня акредитації. Однак фінансування підготовки фахівців із загального фонду бюджету Київського національного університету імені Тараса Шевченка виросте на 16,43 млн грн, що складає лише на 1,9% більше, ніж у 2013 році, тобто менше, ніж загальне зростання бюджету Міносвіти.
При цьому в оприлюднених додатках до проекту Закону про держбюджет не можна прослідкувати частку видатків на оплату праці та на енергоносії. Це може бути пов’язане із небажанням розкривати потенційне зростання комунальних витрат на енергоносії, зростання цін на які може фактично з’їсти закладене у бюджеті зростання фінансування навчальних закладів.
Видатки на проведення зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) планується скоротити на 4,6%, що приблизно відповідатиме зменшенню кількості випускників. Проте Український центр оцінювання якості освіти вочевидь знову не отримає гроші на конче необхідне окреме приміщення, задекларована вартість якого складає 17,5 млн грн. Окрім того, високотехнологічний характер ЗНО вимагає суттєвих вкладень в постійне оновлення обладнання (комп'ютерного, друкарського), проте грошей на це не передбачається.
Наступного року, відповідно до рішення Мінсоцполітики, передбачається надання одноразової адресної допомоги молодим працівникам, які випустилися з державних навчальних закладів і уклали трудові договори (не менш як на 3 роки) із державними підприємствами, розташованими у сільській місцевості. На надання такої допомоги МОН отримає 100 млн грн, які, очевидно, підуть на допомогу молодим вчителям у сільській місцевості. Крім того, на чверть зростуть видатки на державні премії та гранти в галузі освіти, науки і техніки та стипендії переможцям міжнародних конкурсів.
У 2014 р. зменшиться фінансування «Малої академії наук», фізичної і спортивної підготовки, заходів з реалізації Європейської хартії регіональних мов або мов меншин, фінансова підтримка пропаганди української освіти за кордоном.
Наука: тяглість стагнації
Фінансування української науки продовжує бути больовою точкою гуманітарної частини бюджету. Больовою як тому, що це фінансування є відверто недостатнім, так і через розголос, який надає цій проблемі профспілка працівників Національної академії наук України, яка організувала протест проти недофінансування минулого року і заявила про готовність повторити його зараз. Що ж викликає обурення науковців до такої міри, що вони готові виходити на вулицю?
Перш за все, треба сказати, що відсоток видатків на фінансування Академії наук складає 0,66% від загального фонду держбюджету на наступний рік. А за три квартали поточного року на науку витратили лише 0,18 % від ВВП. У проекті бюджету на 2014 рік НАН планується виділити такий самий обсяг коштів, як і минулого року – 2 662 млн грн. Втім, протягом 2013 року бюджет зазнавав змін і за підсумками 2013 року загальне фінансування Академії наук склало дещо більшу суму — 2 686 млн. Проте це зростання не враховане у бюджеті на 2014 рік. Окрім того, не враховані ні заплановане та широко рекламоване урядом підвищення зарплати, ні інфляція і потенційне подорожчання комунальних видатків.
Однак, за словами голови профспілки НАН Анатолія Широкова, навіть з урахуванням деякого зростання бюджету НАН у 2013 році порівняно з початково запланованою сумою, цих коштів катастрофічно не вистачає – сам лише фонд заробітної плати складає 2,58 млрд грн, не кажучи вже про необхідні витратні матеріали, обладнання, утримання приміщень, наукові відрядження тощо. Тож профспілка працівників НАН вимагає додати до видатків загального фонду 350 млн грн, а також 150 млн на інші вкрай необхідні витрати.
Структура видатків на фінансування НАН порівняно з минулим роком практично не змінилася. Основну частину коштів планується спрямувати на фундаментальні дослідження, прикладні науково-технічні розробки, підготовку наукових кадрів та підтримку наукової інфраструктури – 2,5 млрд (цього року було виділено 2,53 млрд). Кілька років поспіль лишається незмінною сума, в яку обходиться наукова і організаційна діяльність президії НАН – 70 млн грн.
Державне фінансування інших наукових установ дещо зросло: Академії педагогічних (на 1,8% - з 164 до 167 млн), Академії аграрних наук (на 10,7% - з 474 до 525 млн), Академії правових наук (на 2,6% - з 41,6 до 42,7 млн).
Порівняно з минулим роком, частка фінансування НАН у структурі видатків загального фонду скоротилася від 0,71 до 0,66%, так само, як і частка видатків на фундаментальні та прикладні дослідження і розробки - від 0,82 до 0,75 % від видатків загального фонду держбюджета. Здавалося б, такими мізерними змінами - у десяті частини відсотка - можна знехтувати, однак вони демонструють тенденцію у розподілі бюджетних коштів: наука, котра і так отримує хронічно недостатньо коштів, стає все менш пріоритетною. В таких умовах скорочення бюджету дослідницьких установ навіть на непомітні у масштабах усього бюджету кількадесят мільйонів гривень може стати фатальним і докінчити процес повільного помирання української науки.
Ірина Когут, Ірина Світящук, Інна Совсун, Центр дослідження суспільства, для Освіта.ua
