Тема. Віктор Кава «Чого усміхалися шибки». Мета. На основі оповідання продовжувати удосконалювати навички правильного, виразного, свідомого читання вголос і про себе, виконуючи завдання вчителя. Розвивати зв'язне мовлення, операції аналізу, порівняння, узагальнення. Закріплювати вміння визначати головну думку твору. Коригувати увагу, мовлення, пам'ять. Використати можливості уроку для виховання любові до праці. Обладнання: картки зі словами.
Хід уроку
I. Організація класу.
II. Повідомлення теми і мети уроку. - Ми продовжуємо роботу над вивченням розділу «Землю красить сонце, а людину праця» і пам’ятайте, якщо людина працює на совість, з душею, вона відчуває не тільки втому, а й велику радість.
III. Підготовча робота до читання. Артикуляційна хвилинка Піраміди слів Читання багатоскладових слів Приміряється, наввипередки, кваліфікація, порозкладати, справжнісінький, длубатися, стовбичить, пощерблений, промугикавши, забризканому. Робота із скоромовкою. Якось Яків сіяв мак Так-сяк, абияк.
IV. Робота над темою уроку. - Сьогодні ми прочитаємо нове оповідання з незвичайною назвою «Чого усміхалися шибки». Його написав наш сучасник – відомий український дитячий письменник Віктор Кава, твори якого ви вже читали. Розповідь про письменника. Віктор Кава згадує, що першого вірша написав у третьому класі вимушено. А було це так. У село, де він жив, раз на тиждень привозили морозиво. Батьки давали гроші лише на одну порцію. А дітям так хотілося цієї смакоти! І ось однієї неділі, коли мама пішла на базар, Вітя разом з сестричкою Шурою вблагали батька купити їм цілий глечик морозива. Тато, давши їм по чашці, решту заховав у погріб. Та діти швидко знайшли сховок, і з великим смаком з’їли геть усе і – захрипли. Боячись, що мама розгнівається й батькові влетить, Шура раптом запропонувала: «А давай складемо віршика про морозиво, але щоб його з’їли їжачки». Так і народився перший вірш. І сталося диво – і мама не сварила, й ангіни не було. Ще тоді Вітя переконався у чарівній силі поезії. - В тексті нам зустрінуться слова: розчин, стамеска, обрій, алмаз, провалля вікон. Як ви розумієте їх значення? - Я почну читати текст, а ви уважно слідкуйте – хтось продовжить. Під час читання простим олівцем поставте крапочку біля тих слів, значення яких вам не зрозуміле. У процесі читання пояснюються значення словосполучень: «нуль уваги» - не звертає ніякої уваги, «вряди-годи» - інколи, час від часу, «ні в сих, ні в тих» - тут: не знали, що робити, «озирнувся крадькома» - непомітно, «над маревним обрієм» - тут: над туманним обрієм. - Пояснення значення незрозумілих слів.
V. Фізкультхвилинка.
VI. Продовження роботи над темою уроку. Вибіркове читання за запитаннями. Прочитайте, як скляр готувався до роботи. Як Василь вирізав першу шибку? Знайдіть і прочитайте рядки, у яких описано почуття Василька, коли він спостерігав за працею дядька Степана. Яким ви уявляєте Василька? Прочитайте, які почуття вони переживали, коли закінчили роботу. Якими, на вашу думку, були руки в майстра? Як ви гадаєте, чому автор так назвав твір? (В творі описується душевна краса майстра, який своєю працею захоплює людей). Читання уривка оповідання на час.
VII. Робота з деформованим текстом. • Самостійне читання тексту учнями. • Читання тексту вголос (2 учні).
VIII. Підсумок уроку. Чого вчать нас прочитані сьогодні твори?
IX. Домашнє завдання (диференційовано). Прочитати оповідання і подумати, як по-іншому можна його назвати; підготувати розповідь на тему « Дядько Степан – майстер «золоті руки»».
