Тема: Урок позакласного читання. Відчиняє двері казка…
Мета: Поглиблювати знання учнів про казку як вид усної народної творчості; вчити визначати головну думку казки.
Розвивати навички читання, мовлення, пам’ять, увагу.
Виховувати інтерес до народної творчості, збагачувати словниковий запас.
Обладнання: презентація, картки.
Хід уроку
I. Організація класу.
II. Огляд виставки книг.
- Погляньте на нашу виставку. Ви бачите на ній розмаїття різних книжок.
- Які з них ви вже читали ?
- Деякі з цих книжок принесли діти нашого класу, є вони і в нашій шкільній бібліотеці, якщо ви побажаєте їх прочитати, то можете звернутись до своїх однокласників або шкільного бібліотекаря.
- Як одним словом можна назвати твори, які містять ці книжки ? (Казки).
III. Повідомлення теми і мети уроку.
Сьогодні у нас урок позакласного читання на тему: «Відчиняє двері казка». На вас чекає чарівний світ казки.
IV. Робота над темою уроку.
1. Розчитування.
• Прочитайте вірш мовчки
• Чи зрозумілий зміст цього вірша
• Пригадуємо, яку інтонацію означає кожний смайлик
• Читаємо вірш з вчителем
• Читають хором дівчатка; хлопці
2. «Мозковий штурм»
- Як називають художній твір, у якому обов’язково є щось чарівне, незвичайне, фантастичне, нереальне? (Казка)
- Які існують дві окремі групи казок? (Народні і авторські)
- Чим вони відрізняються одна від одної?
- Які три види казок існують? (Казки про тварин, чарівні казки і соціально- побутові).
- Які казки ми вивчаємо в 2 класі? (Казки про тварин).
- Хто головні герої цих казок? (Тварини).
- Як вони себе поводять в казках?
Добра, мудра, чарівна казка завжди була у пошані. Її із задоволенням слухають і діти, і дорослі. Казки бувають різні: довгі і короткі, веселі, чарівні, написані автором або складені народом. Проте у всіх казок є одна спільна риса – мудрість.
3. Розповідь вчителя
- Не за горами високими, не за морями глибокими, не за пісками сипучими, а у шкільній бібліотеці стояли у шафі на полицях книжки. Вечорами, коли читачі розходилися по домівках, герої творів оживали й починали веселитися, ділитися враженнями, розповідати про свої пригоди.
Якось увечері мешканці однієї з полиць розпочали суперечку, з’ясовуючи, кого з них більше люблять діти. Сперечались, сперечались, аж до бійки дійшли. Не витримала цього неподобства шафа, нахилилася, й усі книжки попадали на підлогу. Їхні герої розлетілися, хто куди. Що тут сталося! Дід тягне з городу не ріпку, а щуку за хвоста. Вовк впіймав Пана Коцького в ополонці та повісив сушити на сонці! Семеро козенят сховалися під ріпкою.
- Що ж робити ? Як допомогти героям повернутися до своїх казок?
- Треба негайно провести їх до країни Читанії – запропонував Читайко. Там королева книг неодмінно розставить кожного по своїх місцях!
Тож вирушаймо і ми з вами у мандрівку до країни Читанії.
4. Казковий лабіринт.
- Шлях до країни Читанії лежать казковим лабіринтом.
Для того, щоб його пройти, треба уважно прочитати листа, автор якого нам поки що невідомий.
“Доброго дня, дорогі діточки! Зі мною трапилося нещастя: котився я доріжкою, а сильний вітер підхопив і відніс мене хтозна куди. Спочатку я опинився в незвичайному будинку, в якому жили мешканці: мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка, зайчик-побігайчик, лисичка-сестричка, вовчик-братик, кабан-іклан, ведмідь-набрідь. Добре, що вони мені дали притулок, але грізний собака нас налякав і всі розбіглися, хто куди.
Зустріла мене добра рогата сіра мама й запросила в гості до своїх діточок, та я відмовився, бо в господині й без мене клопоту вистачає.
Покотився собі далі. Дорогою бачив дивних приятелів, які пригощали одне одного з тарілочки кашею та з глечика борщем. Не став я їм заважати, обминув і покотився далі.
Так непомітно докотився я до річки. Маленький хлопчик узявся перевезти мене у своєму човнику, та схопила нас зла баба. Хотіла мене в піч засунути, проте я спромігся вибратися і втекти.
На шляху я помітив під кущем поранену пташку й допоміг їй дістатися до хатинки, в якій жили дід та баба. Сам же знову залишився без притулку… Поверніть мене, будь ласка, додому!”
- Хто міг написати цього листа? Кого рятувати?
- В яких казках він заблукав? («Рукавичка», «Вовк і козенята», «Лисичка та журавель», «Івасик – Телесик», «Кривенька качечка»).
5. Нарешті вийшли з лабіринту! Перед нами розкинулося безмежне синє море.
Прийшов час перевірити, чи добре ви знаєте казки. Візьміть аркуші на ваших партах. Прочитайте самостійно уривки з казок. На моніторі ви будете бачити ілюстрацію до казки, а вашим завданням буде знайти і прочитати уривок до неї.
 «Росла дідова ріпка росла. Зразу така, як мишка була, потім, як кулак, потім, як буряк, потім, як два, а потім стала, як дідова голова» ( «Ріпка») .
 «Я не пила , я й не їла: тільки бігла через місточок та вхопила кленовий листочок, бігла через гребельку та вхопила водиці крапельку…» («Коза-дереза»).
 «А мишка бігла, хвостиком зачепила, яєчко покотилося, впало та й розбилося.» («Курочка Ряба»).
 «Уліз ведмідь – семеро їх стало…» («Рукавичка»).
 «А Лисичка каші солодкої наварила, по тарілці розмазала і припрошує: - Призволяйся, Журавлику, призволяйся, лебедику…» («Лисичка та Журавель»).
 «Котику-братику, несе мене Лиска
По каменю-мосту на своєму хвосту,
Порятуй мене!» («Казка про Котика і Півника») .
 «Не їж мене, я тобі пісеньку заспіваю:
Я по засіку метений,
Я із борошна спечений.
Я від баби втік,
Я від діда втік,
І від тебе утечу» («Колобок»).
 «Гуси, гуси, гусенята!
Візьміть мене на крилята
Та понесіть до батечка,
А в батенька – їсти, й пити,
Й хороше походити». (Івасик Телесик)
 «Зробила вона собі хатинку в лісі. Кожного дня ходила в ліс за їжею. Сама піде, а діткам накаже замкнути хатинку і нікому дверей не відчиняти». («Вовк і семеро козенят») .
6. Ви добре впорались із завданням. І щоб ми змогли перебратися через море, з’являється чарівний місточок, стежинка від якого веде нас у Бюро Знахідок.
Човник Івасик Телесик
Пір’ячко Кривенька качечка
Булава Котигорошко
Колосок Півник і двоє мишенят
Смола і солома Солом’яний бичок
Яйце Курочка Ряба
7. Ось ми і біля воріт країни Читанії.
Казки продовжують своє життя. Люди не втомлюються їх переказувати і пишуть нові.
Прийшла, нарешті, довгождана мить:
Герої казки нас усіх вітають.
Чарівна музика тихесенько звучить,
І казка перед нами оживає.
ІНСЦЕНІЗАЦІЯ
8.Ось ми і у країні Читанії.
І королева цієї країни хоче звернутись до героїв книг, що посварились між собою.
- Любі мої герої! Я рада, що ви повернулись до нашої країни. Не варто сваритися, сперечатися! Всіх вас діти люблять, знають казки! В цьому я переконалася, стежачи за мандрівкою.
А вам, діти, на згадку, я залишаю казочку, яку ви зараз прочитаєте на уроці.
9. Опрацювання казки «Ворона і рак».
- Читання учнями
- Словникова робота
- Самостійне читання (визначити головну думку)
10. Складання асоціативного куща (робота в парах).
Поміркуйте, чому ми читаємо казки, за що їх любимо.
КАЗКИ ВЧАТЬ НАС
• Робити добро
• Бачити зло і боротися з ним
• бути працьовитим, не лінуватися.
• дружити і допомагати один одному.
• бути сміливим, хоробрим, мужнім.
• бути мудрим і розумним.
Отже, у казках виражено ставлення народу до життя, до людей, до їхніх вчинків. Казка веселить, і змушує серйозно аналізувати свою поведінку. Вона допомагає бачити зло і боротися з ним. Тому читати і слухати казки треба уважно.

V. Підсумок уроку.
Діти, я дуже рада, що всі ви знаєте і любите казки. Адже читаючи їх, ви стаєте добрішими, мудрішими, сильнішими, милосерднішими. Недаремно кажуть: «Казки маленькі, а розуму в них багато».