Проектна діяльність - нині одна з найперспективніших складових освітнього процесу. Тому що створює умови творчого саморозвитку та самореалізації учнів, формує всі необхідні життєві компетентності, які на Раді Європи були визначені як основні в XXI столітті: полікультурні, мовленнєві, інформаційні, політичні та соціальні. Самостійне здобування знань, систематизація їх, можливість орієнтуватися в інформаційному просторі, бачити проблему і приймати рішення відбувається через метод проекту.
У сучасній школі можна виділити чотири основні напрями ефективного використання проектної технології:
- проект як метод навчання на уроці;
- проектні технології дистанційного навчання;
- для формування дослідницьких навичок школярів у позаурочній роботі;
- як метод організації дослідницької діяльності вчителів.
Метод проектів знаходить все більше поширення у системі освіти різних країн світу. Причини цього явища, як вважають дослідники, криються не тільки у сфері педагогіки, але й у сфері соціальній, а саме:
- необхідність не стільки передавати учням суму тих чи інших знань, скільки навчити їх здобувати знання самостійно, використовувати їх для вирішення нових пізнавальних і практичних задач;
- актуальність розвитку в учнів комунікативних навичок, умінь працювати в різноманітних групах, виконувати соціальні ролі (лідера, виконавця, посередника і т.ін), долати конфліктні ситуації;
- необхідність широких людських контактів, точками зору на одну проблему, знайомства з різними культурами;
- значущість для діяльності людини умінь користуватися дослідницькими методами: збирати необхідну інформацію, аналізувати її з різних точок зору, висувати гіпотези зробити висновки.

II ОСОБЛИВОСТІ ВТІЛЕННЯ ПРОЕКТНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ
У ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ

Використання проектної технології у початковій школі має свою специфіку: слід враховувати вікові та психологічні особливості учнів. Усі етапи проектної діяльності повинні ретельно контролюватися вчителями, оскільки і теоретичних, і практичних знань та вмінь у молодших школярів ще мало. Проекти для початкової школи у більшості випадків мають бути короткотривалими.
Залучення молодших школярів до проектної роботи сприяє формуванню в них таких компетентностей:
- уміння працювати в колективі;
- уміння розділяти відповідальність;
- аналізувати результати результати діяльності;
- відчувати себе членами команди;
- навички аналітичного погляду на інформацію;
- здатність до адекватної самооцінки.

Проект – це індивідуальна, частіше групова або колективна діяльність школярів, яка спрямована на створення певного кінцевого продукту. Проект розглядають як п’ять «П».
Шосте «П» проекту – його порт фоліо, тобто папка, у яку зібрані всі робочі матеріали (чернетки, плани, звіти тощо).

III ОСОБЛИВОСТІ ПРОЕКТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

 Робота у проекті розпочинається із чіткого формування мети проекту, завдань та планування дій.
 Покрокова розробка проекту, в якій вказаний перелік конкретних дій з вказівкою виходів, термінів, відповідальних.
 Обирається форма проектної діяльності: індивідуальна, групова, колективна.
 Робота у проекті передбачає пошук інформації, яка потім бути оброблятися, систематизуватися, узагальнюватися, адаптуватися для подальшого використання.
 Результатом роботи над проектом є якийсь кінцевий продукт. Наприклад: газета, книга, листівка, виставка малюнків, колективне панно, твір, комп’ютерна презентація, стаття у газету, реклама, фотоальбом, збірка власних творів, вистава, свято, концерт,польова гра, екскурсія, сценка, дослідницька робота тощо.

IV ОСНОВНІ ЕТАПИ РОБОТИ У ПРОЕКТІ

I етап - Організаційний
Учитель повідомляє учням тему, мету кінцевий продукт, завдання, план роботи. Усе це обговорюється в класі, учні вносять свої пропозиції.

II етап – Підготовчий

Відбувається збір матеріалу, ознайомлення з навчальною інформацією, виконання тренувальних вправ.

III етап – Проектна робота

Починається проектування «макета» опрацювання зібраної інформації, її коригування. На цьому етапі діти звертаються до довідників, словників, до вчителя для одержання додаткової інформації.

IV етап – Оформлювальний
На цьому етапі відбувається остаточне оформлення кінцевого продукту (малювання, складання, розфарбування, оформлення презентації тощо).Це може відбуватися як у школі, так і вдома.

V етап – Презентація проекту

Учні розповідають про свою роботу у проекті, демонструють кінцевий продукт, захищають ідею, зміст, відповідають на питання опонентів.

VI етап – Підбиття підсумків

На цьому етапі вчитель та учні аналізують виконану роботу, виявляють її переваги та не недоліки, оцінюють свою участь у проекті, складають плани на майбутнє.

V ТИПИ ПРОЕКТІВ

В основу типології проектів можна покласти різні ознаки. Наприклад, залежно від кількості учасників, проекти можуть бути:
 індивідуальними;
 груповими (2 – 6 осіб);
 колективними.
Залежно від часу, витраченого на реалізацію:
 короткотривалими (1 – 3 уроки)
 середньо тривалими (до місяця)
 довготривалими (кілька місяців).
За тематичною спрямованістю проекти можуть бути різноманітними:
 мовні
 екологічні
 етнографічні
 країнознавчі
 з прав людини
 соціальні.

Не завжди легко визначити тип проекту за тематичною спрямованістю, адже більшість із них за своєю сутністю є міждисциплінарними. Частіше тип проекту визначається за характером діяльності, що в ньому є провідною:
 дослідницькі
 інформаційні
 творчі
 ігрові
 практичні (практично спрямовані).

VI ДОСЛІДНИЦЬКИЙ ПРОЕКТ

В основі проекту знаходиться дослідження певних явищ та процесів. Дослідницькі проекти потребують добре обмірковані структури, визначеної мети, актуальності предмета дослідження, продуманості методів. Вони повністю підпорядковані логіці дослідження і мають відповідну структуру: визначення теми дослідження, аргументація її актуальності, визначення предмету й об’єкта, завдань і методів, висування гіпотез, розв’язання проблеми і наречення шляхів її розв’язання.
Наприклад. Дослідницький проект «Дитяча книжкова полиця моїх батьків» (4 клас)
Тема: дослідження коло читання моїх батьків у дитинстві.
Актуальність. Знайомство з улюбленими книгами батьків – один із можливих способів активізації батьків у дитинстві.
Предмет дослідження: книги, які читали батьки в дитинстві.
Мета проекту: сприяти підвищенню зацікавленості дітей читанням.
Індивідуальні завдання:
- З’ясувати, чи було читання улюбленим заняттям батьків. Чи відвідували батьки бібліотеку. Як часто?
- Зробити опитування батьків щодо їхніх улюблених книжок у дитячі роки, з’ясувати, чому саме ці книжки їм найбільше подобались.
- Скласти окремий перелік улюблених творів мами й тато. Порівняти їхні дитячі уподобання. Зробити висновки.
- Прочитати улюблені дитячі книги батьків. Визначити для себе один найкращий твір із маминого і татиного переліків книг.
- Виготовити рекламну листівку для однокласників «Прочитай улюблену книгу моїх батьків!»
- Презентувати свою роботу в проекті.

VII КОЛЕКТИВНЕ ЗАВДАННЯ

- Організувати книжкову виставку « Дитяча книжкова полиця наших батьків».
- Підготувати святкову презентацію роботи у проекті, запросити батьків.
Творчі проекти не мають детально опрацьованої структури спільної діяльності учнів. Вона розвивається, підпорядковується кінцевому результату.
Наприклад, метою творчого проекту «Наш клас має таланти» є підтримка обдарованих дітей класу, створення для них ситуації успіху. Кінцевий продукт проекту – святкове дійство «Наш клас має таланти»



VIII ПРАКТИЧНІ (ПРАКТИКО-ОРІЄНТОВАНІ) ПРОЕКТИ
Дані проекти відрізняються чітко визначеним із самого початку результат діяльності учасників, який враховує їхні соціальні інтереси.
Опис проекту «Казкове морозиво»
Ідея проекту. Працівники фабрики з виготовлення морозива звернулися до учнів четвертого класу з проханням розробки ескізи упаковки до нового морозива «Казковий смак». Учні згодом з учителем обдумують та обговорюють таку пропозицію і вирішують виготовити серію упаковок із зображенням ескізів з різних народних та літературних казок. Така учнівська пропозиція подобається виробникам морозива.
Практична мета проекту: зробити морозиво «Казковий смак» привабливим для маленьких споживачів.
Навчальна мета проекту: узагальнити та поглибити знання четверокласників з теми «Народна казка» та «Літературна казка».
Групи. Учні об’єднуються в групи «Народна казка», «Літературна казка».
Завдання.

Група «Народна казка»
(ролі: керівник групи, літературний редактор, художник, дизайнер)
- Прочитати 5 народних казок (за переліком, який пропонує учитель).
- Обрати найцікавіші епізоди, намалювати до них ілюстрації.
- Підібрати короткі й влучні цитати до кожного епізоду.
- Створити 5 упаковок для морозива «Казковий смак».
Група «Літературна казка» отримують таке ж завдання на матеріал літературних казок.
Кінцевий продукт. Серія із 10 упаковок із зображенням казкових сюжетів для морозива «Казковий смак».
Отже можна зазначити, що системне запровадження проектної технології в школі призводить до того, що учні поступово опановують її не тільки навчальну технологію, вміння самостійно вчитися, критично мислити, але плакат як метод організації та планування своєї подальшої життєдіяльності.
Врешті це сприяє підготовці молоді, яка ґрунтує свою діяльність на основі демократичних цінностей, схильна до навчання впродовж життя, здатна бути конкурентоздатною на європейському та світовому освітніх просторах та на ринку праці.