Тема: Рушники, ви, мої рушники – обереги від усякої біди!
Зв'язок прикметників з іменниками. Створення орнаменту вишивки для рушника.
Мета: Поглиблювати знання учнів про слова – ознаки предметів та їх зв’язок
зі словами – назвами предметів; розвивати діалогічне мовлення, виховувати культуру мовлення й спілкування. Розкрити красу українських вишивок, багатство їх кольорів, різноманітність орнаментів, їх видів і форм; збагатити знання дітей про цей давній вид декоративно-прикладного мистецтва;
розвивати ініціативу, почуття пропорцій, кольорових сполучень;
виховувати спостережливість, повагу до української стародавньої культури, любов до рідної землі,бажання здобувати нові знання.

Матеріал до уроку: вишиті рушники, мультимедійна презентація «Рушник - символ України», запис пісні « Пісня про рушник», ілюстрації вишивок, фарби, рушники, вірші.

Хід уроку

І. Організаційний момент.
Вправа « Долоньки» ( побажання щастя і хорошого настрою один-одному).
Простягніть одну долоньку вперед, покладіть для роботи на уроці свою старанність, наполегливість і творчість.
Простягніть другу долоньку вперед, через неї я вам дарую свою любов, тепло і ніжність.
А тепер обміняємось подарунками, потріть долоньку в долоньку.

Послухайте загадку і дізнайтесь, про що будемо сьогодні розмовляти.
Загадка про рушник
Я м’якенька полотнинка, випрана дбайливо,
Не серветка, не хустинка, знаю своє діло.
Я до щічок, до голівки притулюсь ласкаво.
Я вберу усі краплинки з тіла після ванни.
Я не гість — господар у домі, і лежати я не звик.
Вам ім’я моє відоме, пригадайте, я... (рушник).

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.
- Відлітають роки, минають віки, змінюється мода, але ніщо не затьмарить краси вишитих речей. Хліб-сіль на рушникові – одвічні людські символи.
- Український рушник… Оздоблений квітами, зірками, птахами, скільки він промовляє кожному з нас!
Від сивої днини і до сьогодні, і в радості і в горі – невід’ємна частка нашого побуту – рушник.
ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку.
— Сьогодні у нас незвичайний урок — урок-мандрівка в чудову країну мистецтва — країну вишивок. Ми ознайомимося з різними традиційними узорами і барвами, які прикрашають рушники в оселі. Ви дізнаєтесь про народне мистецтво, яке передавалося із покоління в покоління, століттями завжди було і є темою для спілкування людей, джерелом, через яке йде знайомство з історією нашого краю. Виконаємо завдання на закріплення знань і вмінь, пов’язаних зі словами, що виражають ознаки предметів. А також виготовимо рушник-оберіг.
— Від якого слова утворилась назва «Рушник»?
Назва пішла від слова «рука», тобто завжди під рукою.

ІV. Вивчення нового матеріалу.
— Перш ніж розпочати роботу, наші народознавці з довідкового бюро розкажуть нам, що вони дізналися від своїх бабусь, мам про рушники.

1-й народознавець. По всій Україні поширений звичай накривати рушником хліб-сіль на столі.
• Рушником накривали діжу після випікання хліба і ставили під образами на покуті.
• Гарно оздобленими рушниками накривали кошики з паскою, коли несли святити до церкви.
• Вірячи в те, що в лісах живуть божества, наші предки обвішували дерева рушниками, задобрюючи їх.

2-й народознавець. Використовували рушники і в побудові хати: піднімали сволок на рушниках, потім ці рушники віддавали майстрам.
• У перший день огляду озимини йшли в поле гуртом. Попереду йшов батько і ніс на рушнику хліб-сіль, частування в кошику, накритому рушником, несла мати. На зеленому полі стелили рушник і пригощалися. Так робили в перший день оранки, жнив.
• По закінченню жнив господар зустрічав женців хлібом-сіллю на рушникові, а ті одягали йому обжинковий вінок.
• Кожна дівчина заздалегідь готувала весільний рушник.
• По всій Україні поширений звичай перев'язувати сватів у разі згоди на одруження.

3-й народознавець. Хліб-сіль на вишитому рушнику було високою ознакою гостинності українського народу. Прийняти рушник, поцілувати хліб означало глибоку пошану до тих хто виявив гостинність. Цей звичай пройшов крізь віки, залишившись доброю традицією і в наш час.
Прийняти рушник, поцілувати хліб – символізує духовну єдність, злагоду, глибоку пошану. Цей звичай пройшов крізь віки і став доброю традицією в наш час.( підносимо хліб, рушник)
Шанобливий хліб підносимо
Та, уклонившись, щиро просимо:
- Любий гостю наш, приймай
І рушник, і коровай.

ЗАВДАННЯ 1.
Прочитайте. Із слів побудуйте речення. Слова з великої букви поставте на початок речення.
з, передавали, Рушники, в, роду, рід.
символи, Хліб, рушник, людські, та, одвічні.

ЗАВДАННЯ 2.
Спишіть народну пісню. Обведіть слова ознаки предмета хмаринками. Поставте питання.
Тримай хаточку, як у віночку,
І рушничок на кілочку.
Тримай відерця всі чистесенькі
І води повнесенькі.

ЗАВДАННЯ 3.
Каліграфічна хвилинка.
Р Р Р ви ши ний ва ник руш
«Хай стелиться ваш дім рушниками!» - кажуть, бажаючи щастя людині.
Прочитайте спонукальне речення.

ЗАВДАННЯ 4.
Повчальні, мелодійні, близькі до серця слова українських прислів’їв про рушник ваблять наше відчуття прекрасного.
До виділених іменників дібрати прикметники.
- Вишитий рушник на кілочку – хата у чарівному віночку.
- Хата без вишитих рушників, що родина без дітей.
- На весільний рушник стати – разом долі поєднати.
- Рушники біленькі - жити любенько.
- Рушники вишивані мати – щасливу долю пригортати.
- Вишиті рушники – обереги від біди.
- На весільний рушник стати – щастя й долю мати.

V.Фізкультхвилинка.

Фізкультпауза. Тренінг "Квіточка".(Діти одягають на голови маски квітів і присідають, потім кожен піднімається і називає свою квітку).Уявіть себе на квітучій галявині. А всі ви квіточки.
- Я — гарна квіточка. Я росту, росту, росту, листочки в сторони розпрямляю.
(Діти повільно підводяться, руку розводять в сторони, ворушать пальцями).А ось і пуп'янок у мене з'явився. (Стуленими долоньками імітують пуп'янок). розцвітаю. (Долоньки розводять в сторони). Я милую очі усім. (Сідають за парти).
“Легенда про те, як мати стала рушником”.
Було це давно. Жила собі в одному селі мати і мала вона трьох синів – красенів. На все були здібні хлопці, одне лише не вміли – вишивати, як їх мати.
Сядуть було біля неї та й кажуть: “Ви матусю, шийте-вишивайте, та пісню співайте, а ми подивимось, як народжуються в ваших руках квіти та птахи”.
Горнула мати до синів і такі слова їм мудрі говорила: “Долю я вам вигаптую, а пам’ять про себе в рушниках залишу, тож бережіть їх”.
Багато рушників вишила мати за своє життя і всі між синами розділила. А даруючи говорила: “Сини мої, мої голуби! Пам’ятайте навік прохання своєї неньки. Куди б не поїхали, не йшли, а рушник у дорогу беріть. Хліб у нього загортайте і інших пригощайте. Хліб на рушникові життя величає, здоров’я береже”.
Померла мати, а її слова і пам’ять про неї в рушниках живими залишились і передаються з покоління в покоління. З того часу існує звичай, пов’язаний з цими рушниками.
Що ж це за звичай?
Проводжаючи в далеку дорогу, на війну чи в армію, мати дарувала синові, донці, чоловікові рушник, щоб він зберіг їм життя, щоб вернулися додому, щоб дорога була щасливою.

ПРЕЗЕНТАЦІЯ «РІЗНОВИДИ РУШНИКІВ»

Метод «Асоціація»
Учитель:
Діти, із чим у вас асоціюється слово «рушник»? Підбираємо прикметники.
(Відповіді дітей.)

біленький лляний полотняний

чарівний РУШНИК оздоблений

вишитий обрядовий весільний величний гарний

– Давайте і ми придумаємо візерунок на рушничок – оберіг, адже оберіг створений власними руками має величну захисну силу (розгляд зразків рушників).
– Сьогодні ми будемо вишивати фарбою і в кожного з вас буде свій рушничок. А щоб рушники вийшли гарними, нам допоможуть нам штампики.

VII. Практична робота.
Розташовуємо аркуш паперу горизонтально. Основний закон орнаменту – повторення елементів з певною почерговістю. Проводимо допоміжні вертикальні лінії через однакову відстань, це допоможе розмістити елементи орнаменту правильно їх чергуючи. Запамятайте, охайність- це запорука успіху.
На ваших партах лежать геометричні штампики, використайте їх у своїй роботі, при цьому не забувайте чергувати їх та правильно підберіть кольори, щоб вони гармонували один з одним.
Під кінець роботи не забудьте оздобити свої рушнички мереживом, щоб робота виглядала завершеною.
4. Самостійна робота дітей (допомога вчителя). (Діти виконують роботу під музичний супровід, звучать пісні про рушник.)

ІV. Підсумок уроку.
– Ось і закінчилась наша подорож. Ми дізнались про звичаї нашого народу, види рушників що використовували у побуті українці та якими кольорами вишивалися рушники.

1. Вправа «Так чи ні» (перевірка знань дітей про рушники).
• Рушник вишивали червоними і чорними нитками (ні).
• Рушник з хлібом зустрічали гостей (так).
• Утирач – для витирання столу, посуду (ні).
• Рушнички для дівчаток – росяночки, для хлопчиків – грайлики (так).

2. Демонстрація дітьми своїх малюнків. Презентація своїх робіт.
Ми своїми вправними руками вишивали рушничок
Є на ньому півники святкові, є на ньому квіти малинові,
Синя нитка — птиці прилітають, а червона – квіти зацвітають.
Листя вишиваємо зеленаве, сонце вишиваємо ласкаве.

3. Прибирання робочого місця.